«Золота підкова». Чи принесе вона щастя?
Міністерство фінансів України оцінює реальний обсяг лотерейного ринку в нашій країні у 40 мільярдів гривень.
У 2013 році легальні гральні компанії, задекларувавши дохід у 12,4 млрд. грн., заплатили у вигляді податків менш ніж три відсотки від цієї суми. З тих пір податкові надходження (вдумайтеся!) скоротилися втричі.
Якби міністерство фінансів України просто виконало свій обов’язок з розробки й ухвалення нових ліцензійних умов для ведення лотерейного бізнесу, то, за найскромнішими підрахунками, державний бюджет отримав би близько 1 млрд. грн. на рік вже в 2017 році. Так вважають експерти.
Народний депутат України, голова парламентського бюджетного комітету Ніна Южаніна недавно заявила, що «... мова йде про близько 5-6 млрд. гривень, які йдуть в кишені певних політичних сил, що «кришують» всю цю ситуацію». На жаль, вона не назвала цих політичних сил, що лобіюють тіньовий гральний бізнес.
Нагадаємо, що майже п’ять років тому був прийнятий Закон України «Про державні лотереї». Він передбачав платне ліцензування учасників ринку. Однак до цього часу ще не розроблені ліцензійні умови, а тому весь ринок працює на перехідних положеннях закону про лотереї від 2012 року.
Чому так відбувається, мали б відповісти в Міністерстві фінансів України, бо саме воно мало розробити й підготувати до прийняття нові ліцензійні умови.
Останнім часом у багатьох містах і селах з‘явилися добре впізнавані синього кольору вивіски «Золотої підкови». У цих гральних закладах любителі низки азартних ігор можуть спробувати своє щастя в суперництві з «МСЛ». І хоч удача всміхається мало кому, бажаючих погратися з комп’ютерними вишибалами грошей вистачає. Особливо ж — серед молоді.
З офіційного сайту «МСЛ» можна дізнатися, що в Полтавській області їх відділення є в 44 населених пунктах. Це здебільшого міста і селища-райцентри. Але є, наприклад, і такі села, як Великі Кринки, Бреусівка, Головач, Градизьк, Дмитрівка, Копили, Стасі, Яреськи.
Під цю лотерею намагаються маскуватися абсолютно незаконні, підпільні «конторки» грального бізнесу, які час від часу викривають наші правоохоронці. Лише недавно такі види «бізнесу» було викрито в Кременчуцькому, Хорольському та деяких інших районах області. Вилучено велику кількість системних блоків та коштів, порушено кримінальні провадження. Але натомість одним шукачам щастя в незаконному гральному бізнесі приходять інші. Тому роботи в поліцейських вистачатиме ще надовго.
Нещодавно увагу жителів Решетилівки привернула вивіска із красивою назвою «Золота підкова» в самісінькому центрі селища. Чи законний цей бізнес? — цікавляться вони.
Перш ніж дізнатися про деякі деталі діяльності цього закладу, ми побували в ньому. У напівзатемненому приміщенні розміщені кілька комп’ютерів. Справа — віконечко каси. Охоронець залу і касир — на місці. На одному зі стендів вивішено офіційну документацію. Щоб сісти за комп’ютер і спробувати щастя в грі, треба заплатити 50 гривень. Це, так би мовити, вступний мінімум. А чи можна придбати в цьому закладі самі державні лотереї, на зразок «Мегалот» чи «Хто там?», наприклад. Ні. На той час їх там не було. Немає й досі. Тільки вивіски для них заготовили. Обіцяють згори, що згодом будуть.
Пізніше ми передзвонили Наталії Ткаченко, яка є повноважним представником «МСЛ» у Решетилівці. Вона повідомила, що гральний заклад почав працювати 2 березня ц.р. і що в «Золотій підкові» неухильно дотримуються норм чинного законодавства.
— У нас є всі дозволи, різна документація. Не боїмося ніяких перевірок. Ми ж не в якомусь напівпідвальному приміщенні розмістилися, а в центрі селища, на виду у всіх. У нас все офіційно. Я б сама ніколи не пішла працювати в якусь організацію із сумнівною репутацією, — каже Наталія Іванівна.
Вирішили поцікавитися в Решетилівській селищній раді, що там думають з приводу започаткування грального бізнесу в селищі.
Там повідомили, що 30 березня відбулося засідання виконкому, на якому розглядали звернення з приводу погодження режиму роботи грального закладу. Яке рішення прийняли? Просто взяли його до відома, не ухвалюючи ніякого погодження. Мотивують тим, що сам власник має встановлювати графік роботи.
Яків Прокопенко
