Зворотній ефект Флінна
У майбутньому людина розумна може перетворитися на людину розумово відсталу
Вчені намагаються пояснити, чому середній рівень IQ останнім часом став знижуватись.
До 1978 року людство по всьому світу — від Кенії та Бразилії до Нідерландів та Японії — ставало все розумнішим: зі швидкістю — плюс 0,3 пункту IQ на рік.
Ця тенденція дістала назву «ефект Флінна» на честь новозеландського психолога, який уперше звернув на неї увагу.
Але до 2004 року зростання зупинилося, а потім середні показники IQ стали падати такими темпами, що за наступні сто років ми ризикуємо втратити 10 із 13.8 пунктів, накопичених з 1932 року, каже дослідник інтелекту Майкл Вудлі.
З тим, що «зворотний ефект Флінна» очевидний, погоджуються багато експертів, але немає єдиної думки про його причини.
Ось найпопулярніші теорії.
Погіршення генофонду.
Факторів кілька.
По-перше, жінки із високим IQ все частіше відмовляються від народження дітей. Еволюційний психолог Сатосі Каназава у книзі The Intelligence Paradox підрахував: плюс 15 пунктів IQ = мінус 25% прагнення материнства.
По-друге, як показало інше дослідження, чоловіки з порівняно низьким IQ частіше заводять романи «на стороні», а отже, у них більше шансів поширити свої гени.
По-третє, вік батьківства та материнства у розвинених країнах збільшується. З цим пов'язують зростання генетичних ризиків та зниження інтелекту у потомства.
Але, крім статистики, є і нейрофізіологічні докази — зміна швидкості реакції мозку. Рівень інтелекту корелює з цим показником: що швидше ви реагуєте на стимул, то ефективніше обробляєте інформацію.
Коли в 1880 році англійський антрополог Френсіс Гальтон виміряв час реакції у кількох сотень лондонців із різних соціальних верств, воно становило в середньому 185 мілісекунд.
Зараз, судячи з таких самих тестів, — у 1,5 раза більше.
Однак інші фахівці сумніваються, що поодиноке неконтрольоване дослідження вікторіанської епохи може вважатися надійною основою таких сміливих висновків.
Демографічне старіння.
Вчені зіставили два факти.
Перший: останнім часом серед випробуваних на тестах IQ стало помітно більше людей, старших за 60 років.
Другий: при цьому основне зниження результативності спостерігається в завданнях на робочу пам'ять, а вона слабшає з віком.
Отже, можливо, справа не в розумовій відсталості, а в тому, що ми довше живемо і через вікові зміни не завжди здатні утримати в голові великі обсяги інформації.
Скорочення обсягу мозку.
Так, у нас він приблизно на 15% менше, ніж у людей Льодовикового періоду, а відтоді минуло лише 14 тисяч років.
Але процес зменшення черепа та мозку почався набагато раніше.
Занадто великий мозок забирає надто багато енергії у тіла, пояснює антрополог Джон Хоукс. Отже, еволюція, як і електронна промисловість, пішла шляхом мініатюризації. Вважається, що скорочення обсягу мозку пов'язане з одним із наших найважливіших еволюційних досягнень - винаходом поділу праці та колективної роботи.
Колись ми змогли зробити мозок менш енерговитратним та ефективнішим, перерозподіливши інтелектуальне навантаження між собою.
А нещодавно ми зробили ще один крок у цьому напрямі: створили глобальний супер-мозок – інтернет.
Вплив інформаційних технологій.
І це логічне пояснення. Інтернет звільнив нас від необхідності запам'ятовувати та витягувати з пам'яті великі обсяги інформації.
І зробив дурнішими?
Не зовсім. Можливо, із завданнями, які були актуальними у минулому столітті, ми справляємося трохи гірше, зате в роботі з цифровими даними могли б дати фору попереднім поколінням.
Вміння швидко нагуглити потрібне — адже це теж свого роду інтелект. Звідси головне питання.
Що взагалі вимірює тест IQ?
Медіа привчили нас думати, що коефіцієнт інтелекту дорівнює розуму та таланту. Адже у Мікеланджело, Ньютона, Бетховена, Дарвіна він був вищий за середній.
Розроблено його було лише на початку 20 століття і з конкретною метою — для перевірки інтелектуального розвитку дітей.
У 1930-х — доопрацьований для атестації кандидатів в армію і поліцію (з військових і поліцейських архівів, що збереглися, вчені й черпають дані для порівняння). А вже звідти перекочував у кадрові відділи підприємств та приймальні комісії університетів.
Попри свою другу назву, тест на «загальний інтелект» вимірює лише деякі показники:
- вербальне розуміння,
- просторове мислення,
- здатність до навчання та робочу пам'ять.
Точніше його ідею висловив психолог Річард Нісбет:
«Якщо у вас IQ 120, вам легко вести розрахунки. Якщо 100, вам дається це важче, але це не означає, що ви не зможете рахувати краще, просто вам доведеться докласти для цього більше зусиль».
При цьому високий IQ не гарантує проявів ірраціональності в інших сферах. Чому?
Також одним із пояснень вважається наступне: розумну людину відрізняє не просто вміння логічно мислити, а здатність розпізнавати свої когнітивні помилки, долати стереотипи та відокремлювати припущення від фактів.
Для виміру цієї здатності канадський психолог Кіт Станович розробив батарею альтернативних інтелектуальних тестів – на коефіцієнт раціональності.
Можливо, вони точніше відображають суть людського розуму, ніж уміння виконувати обчислювальні завдання, які він дедалі частіше делегує машинам.
