•  

Кого і як обирають сьогодні українці?

500
Кого і як обирають сьогодні українці?

Громадяни України після майже чотирирічного авторитарного режиму Януковича нарешті отримали змогу обрати нового президента. Дільниці вже відкрилися, тож саме час віддати голос за «свого» кандидата. 

Сьогоднішній день не обмежується перегонами за крісло глави держави – обиратимуть мера Києва й депутатів Київради, а також мерів у шести обласних центрах – Миколаєві, Одесі, Сумах, Херсоні, Черкасах та Чернівцях.

 

Організація

 

Президента обирають за мажоритарною системою абсолютної більшості, за якої кандидат має шанс одержати перемогу вже у першому турі, однак лише набравши 50% плюс 1 голос. Водночас якщо цього не відбулося в першому, другий проводиться за системою відносної більшості – хто з двох кандидатів отримав більше, той і президент.

За інформацією Центрвиборчкому, другий тур, в разі його необхідності, планується на 15 червня. Водночас, як каже міністр фінансів Олександр Шлапак, президентські вибори в один тур зекономлять Україні півмільярда гривень. Усього ж на вибори має піти майже 1,175 млрд грн.

«Президентські» бюлетені, кожен із яких коштує 1,2 грн, а загалом на них пішло 42 млн грн, світяться під ультрафіолетом, не горять і змінюють колір. Усього таких мали надрукувати 34 мільйони 643 тисячі 888.

Долучилася до виборів і українська діаспора. Для цього вже працюють 114 дільниць у 75 країнах світу. Навіть у Росії створили 6 дільниць. Загальна кількість виборців за кордоном становить майже 470 тис. осіб.

Спостерігають за виборами президента 3607 міжнародних представників від 19 держав і 20 організацій. Зокрема, за волевиявленням слідкують представники з Північної Америки (Канада і США), 14 країн Європи (Польща, Чехія, Франція, Німеччина, Угорщина, Велика Британія, Словаччина, Естонія, Литва, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Іспанія, Данія) і трьох країн Азії (Туреччина, Казахстан, Японія).

Серед країн найбільше спостерігачів зареєстровано від Польщі (61), США (38) і Литви (31). Серед організацій – від Бюро демократичних інститутів і прав людини/ОБСЕ (1056), Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO, 382), Світового конгресу українців (236), “Українського конгресового комітету Америки” (222), Канадської місії спостереження за виборами (CANEOM, 157) і Парламентської Асамблеї ОБСЄ (156).

 

Кандидати

 

За пост глави держави змагається 21 кандидат. Деякі в ході кампанії вибули – це проросійський народний депутат Олег Царьов і екс-міністр соціальної політики в уряді Азарова Наталія Королевська. Якщо ці особи знялися з виборів у дозволений законом термін, то знайшлися й ті, які заявили про неучасть запізно. Тож їхні прізвища залишаться в бюлетенях. Це лідер КПУ Петро Симоненко, київський політик Зорян Шкіряк, кандидат від УНП Олександр Клименко та колишній голова Антимонопольного комітету Василь Цушко.

Cеред кандидатів, якщо вірити їхнім деклараціям, налічується шість офіційних мільйонерів. Також є четверо безробітних. За інформацією Громадянської мережі «Опора», серед кандидатів з найбільшими доходами за 2013 рік самовисуванець і колишній регіонал Сергій Тігіпко (263,579,662 грн), самовисуванець Петро Порошенко (51,837,681 грн), підтриманий з’їздом Партії регіонів Михайло Добкін (21,095,921 грн), самовисуванці Ольга Богомолець (3,311,440 грн), Ренат Кузьмін (1,312,070 грн) і Вадим Рабінович (1,000,000 грн). Водночас протягом 2013 року двоє кандидатів не заробили жодної копійки – це лідер партії «Правий сектор» Дмитро Ярош і самовисуванець та колишній депутат Київради Зорян Шкіряк.

 

Як усе починалося

 

Фактична ж зміна влади почалася наприкінці минулого року, коли на знак протесту проти призупинення Януковичем підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року на Майдан Незалежності у Києві вийшли десятки тисяч людей. Згодом мітинги охопили всю Україну і переросли у збройне протистояння влади та громадян. Унаслідок масових заворушень у Києві загинули більше 100 людей.

Після ряду вимог протестувальників та опозиції до влади, обумовлених кривавими сутичками 18-20 лютого цього року, силовики почали потроху відступати. Почався також масовий вихід народних депутатів із лав фракції Партії регіонів. Це мало наслідком відновлення роботи парламенту, який одностайно ухвалив ряд доленосних для країни та припинення протистояння рішень. Серед них призначення Олександра Турчинова в.о. президента України, а згодом призначення «уряду камікадзе» на чолі з Арсенієм Яценюком.

 

Вибори під бряцання зброї

 

Однак усі очікування кращого майбутнього знівелювала неоголошена війна Росії. Спершу глава РФ Володимир Путін за допомогою вже присутніх у Криму військ і сепаратистів анексував півострів, а потім почав перекидати сепаратистів на схід України, підігріваючи військовий конфлікт бряцанням зброї на східному й північному кордонах. Українська влада зреагувала антитерористичною операцією, яка виступила стримуючим, однак поки що не нищівним чинником для сепаратистів.

Через це звідусіль почали лунати заяви про можливий зрив президентських перегонів через потенційне введення надзвичайного стану. Водночас у ЦВК запевнили, що введення НС у якомусь конкретному регіоні не буде підставою визнання виборів недійсними.

Спроб зірвати вибори напередодні волевиявлення, вочевидь, Путіну виявилось замало. Відтак 25 травня у Росії проходять, як запевнили у агресора, «змагання з повітряного вишколу “Авіадартс-2014″. У них беруть участь понад 70 авіаційних екіпажів. У російському Міноборони відзначили , що льотчики змагатимуться у точності стрільби некерованими ракетами, а також гарматами по наземних цілях. Так звані навчання обіцяють завершити завтра, 26 травня.

Найбільш проблемними не лише у відношенні безпеки, а й у питанні можливості проведення виборів на сьогодні залишаються Луганська й Донецька області. Однак якщо там виборчі дільниці хоч якось облаштували, то населенню Криму голосувати на півострові не дадуть. У такій ситуації жителям АРК дали змогу прийти на дільниці на материковій частині України. Однак, за словами лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, з понад мільйона кримських виборців голосуватимуть лише кілька тисяч. За даними ЦВК, на сьогодні обирати президента виявили бажання трохи більше 6 тисяч кримчан. Голова Центрвиборчкому Михайло Охендовський зауважив, що бюлетені до Криму не повезуть.

 

Виборчі дільниці закриваються о 20.00. Тож, шановні співгромадяни із заходу  і сходу, півночі й півдня, не прогавте можливості внести свою дещицю в становлення української демократії.

 


 

Коментарі