103 роки від дня народження Осипа Дяківа-Горнового — журналіста та ідеолога боротьби УПА
Він розвінчав "теорії" придумані сталінськими вельможами для виправдання свого імперіалізму та прикриття системи гноблення і експлуатації.
Сто три роки тому народився Осип Дяків-Горновий, крайовий провідник ОУН на Львівщині, теоретик й організатор боротьби Української повстанської армії, заступник голови Генерального секретаріату Української головної визвольної ради. Підполковник УПА.
А у своїх публікаціях Дяків відстоював ідею ліквідації СРСР на засадах незалежних держав в етнічних кордонах.
З біографії відомо, що Дяків Осип народився село. Олесине, нині Козівський район, Тернопільська область, Україна (тоді Бережанський повіт, ЗУНР, окупована Польщею).
Бувши 13-літнім учнем середньої школи в місті Бережанах, стає членом підпільного юнацтва ОУН і бере активну участь у всіх сферах революційної праці з молоддю.
Влітку 1940 р. вступає на філологічний факультет Львівського університету.
На початку війни Осип втікає з тюрми в місті Бердичеві.
У 1941—1943 рр. він — член осередку пропаганди Бережанської округи ОУН, а в 1943—1944 рр. стає членом крайового проводу юнацтва ОУН на українських землях, членом редакційної колегії підпільного журналу «Юнак». Від 1944 р. — член крайового проводу ОУН.
У 1944—1948 рр. Осип Дяків-Горновий — член головного осередку пропаганди при проводі ОУН, редактор підпільних революційних журналів, видань, листівок і звернень, автор багатьох публіцистичних праць.
Постановою УГВР нагороджений Золотим Хрестом Заслуги і Срібним Хрестом Заслуги.
У 1950 році в українському підпіллі вийшла праця Осипа Дяківа «Наше становище до російського народу».
«В кожного народу є свої національні корисні прикмети й окремі здібності, але це ще ніяк не означає, що через це дана нація — вже «найвидатніша», чи щось у тому роді, нація у світі. Висування якоїсь однієї нації як найвидатнішої у світі — це расизм, і як такий заслуговує тільки засудження і таврування...Ми також ніколи не погодимося з «теорією» про «керівну роль» росіян щодо неросійських народів, що її нібито завдяки своїм «високим» якостям мав відіграти російський народ на протязі історії і відіграє у сьогоднішньому Радянському Союзі, про що так багато говорять сьогодні більшовицькі імперіалісти. Ці «теорії» придумали сьогодні сталінські вельможі для виправдання свого імперіялізму, для прикриття своєї колоніальної системи гноблення і експлуатації, для обдурювання, спотворювання расистським дурманом російського народу», — писав Дяків.
В цій же праці він зауважував, що українці, не можуть погодитися на ці «теорії» ще й тому, що вони створюються часто за рахунок присвоєння найсвітліших сторінок нашої історії (цілий період Київської Русі і Галицько-Волинського князівства) і культури (напр., «Руська Правда», «Слово о полку…»), шляхом свідомого применшування наших власних здобутків (все, що маємо, досягнуто за «допомогою» російського народу) і жахливої фальсифікації історичної правди (напр., Переяславський договір, Мазепа, Визвольні Змагання 1917-20 рр. і т.п.), «бо це є метою прищеплювати українському народові почуття неповноцінності і русифікувати його».
Плакат із зображенням Осипа Дяківа «Горнового» роботи підпільного художника УПА Ніла Хасевича.
Обставини загибелі
В другій половині серпня 1950 р. совєтські органи посилили протиповстанські операції в Івано-Франківському (Янівському) районі з метою ліквідації окружного проводу ОУН Львівщини, на базі якого міг перебувати (і перебував у той час) крайовий провідник Осип Дяків-«Наум».
В ніч з 27 на 28 серпня оперативно-чекістська група Управління МГБ, яка розробляла окружний провід, за агентурними даними в с. Добростани провела спецоперацію.
На один з нарядів у господарстві Катерини Кулик натрапили три підпільники. В перестрілці один підпільник був убитий, двоє інших втекли.
Один з поранених — районний референт СБ ОУН Городоччини Григорій Максимович-«Хмара» — був важко поранений, сховався в господарстві місцевого мешканця та підірвався гранатою.
Тіло селяни закопали на городі, проте 31 серпня більшовики його знайшли і впізнали.
Як згадувала зв'язкова Г. Максимовича Катерина Пилат, один колишній підпільник їй казав, що третім підпільником, якому вдалося спастися, був саме Осип Дяків.
У жовтні 1950 р. при управліннях МДБ Львівської, Дрогобицької та Тернопільської областей були організовані спеціальні оперативні групи з метою активізації пошуку члена Проводу ОУН О. Дяківа-«Наума».
У листопаді формування цих груп завершилося. Одночасно здійснено заходи, спрямовані на встановлення місць його перебування, насамперед на території Городоцького та Івано-Франківського районів, де попередньо вже фіксували його появу.
Для проведення агентурної розвідки в с. Страдч була скерована кваліфікована агентка «Роза», яка поселилася там у своїх родичів і за короткий час встановила широкі зв'язки серед симпатиків підпілля.
Дослідник Д. Ведєнєєв, з посиланням на З. Ластовецького, називає її справжнє ім'я — Анна Фроляк.
Вона повідомила, що 5-6 жовтня в господарстві дяка місцевої церкви Степана Боровця переховувалися п'ятеро підпільників, один з яких за ознаками був подібний до «Наума».
Агентка «Роза» 20 листопада повідомила, що після зустрічі з мисливцями ця група ввечері прибула в господарство С. Боровця.
Отримавши ці відомості, МДБ УРСР прийняло рішення про проведення масштабної чекістсько-військової операції у с. Страдч та прилеглих лісових масивах з метою пошуку та ліквідації О. Дяківа та інших підпільників.
До неї було залучено близько 460 солдатів та офіцерів військ МДБ, очолювали керівні співробітники МДБ УРСР та управління у Львівській області.
За планом, 23 листопада було блоковано села Страдч, Поріччя, Роттенган та Великополе, а пошукові групи мали розшукувати криївки в цих селах та прилеглих лісах.
На випадок прориву повстанців в районі операції та за межею оточення були виставлені засідки і секрети.
Операція розпочалася на світанку 24 листопада 1950 р. Увечері цього дня, на одну із засідок МДБ потрапили два підпільники, які прямували до лісу.
У перестрілці один із повстанців — окружний референт пропаганди ОУН Львівщини Петро Шатинський-«Крук» — відразу загинув, інший — бойовик Павло Леус-«Орест» — зумів пробитися до лісу, при цьому отримавши поранення у сутичці із ще однією засідкою.
Масив відразу був блокований військами МДБ. Наступного дня в перестрілці із секретом більшовиків загинув бойовик О. Дяківа «Петро» (справжні ім'я та прізвище не встановлені), який ніс пошту на адресу «Наума» та 21 тисячу рублів.
Це дало додаткову вказівку МДБ про перебування в цій місцевості крайового провідника ОУН Львівщини.
Блокаду лісу було посилено, до прочісування району залучено 300 бійців МДБ.
В результаті ретельних триденних пошуків 28 листопада о 16.30 більшовики знайшли добре замаскований, капітально обладнаний бункер, в якому при вчиненні опору були знищені четверо підпільників: Осип Дяків-«Наум», Микола Мошончук-«Бор, кущовий провідник «Петро»-«Вибух» та бойовик «Бора» Павло Леус-«Орест».
У вбитих вилучено 3 автомати, 2 рушниці, 5 пістолетів, гранати, набої, радіоприймач, підпільні документи і видання, а також продукти. В іншому бункері виявлено два радіоприймачі і багато речей.
