26 травня — річниця битви під Корсунем.

Коли повстала земля: перемога, що надихала покоління.

Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?
— Почорніло я од крові
За вольную волю.
(Тарас Шевченко)

26 травня — річниця битви під Корсунем. 

Ця битва відбулася 1648 року під час Національно-визвольної війни, яка тривала з 1648 по 1657 рік. Корсунська битва була однією з найяскравіших перемог козацько-татарського війська. Під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького близько 15 000 українських козаків і селян разом із 3 000 кримськотатарської кінноти розгромили польську армію під містом Корсунем, що на той час входило до складу Київського воєводства Речі Посполитої.

Корсунська битва — знакова подія в історії України, яка відбулася 26 травня 1648 року. Під час битви козацько-татарські війська під проводом Богдана Хмельницького розгромили польське військо, яке мало чисельну перевагу. Це була друга битва Національно-визвольної війни 1648–1654 років.

Деталі битви:

Коли: 26 травня 1648 року.
Де: Біля міста Корсунь (нині Корсунь-Шевченківський Черкаської області).
Сторони:

• Козацько-татарські війська — під проводом Богдана Хмельницького та кримськотатарського союзника Тугай-бея.

• Польська армія — під командуванням гетьманів Миколая Потоцького та Мартина Калиновського.

Результат: перемога козаків і кримських татар.

Значення:

Перемога під Корсунем стала однією з найважливіших у Національно-визвольній війні. Вона мала великий моральний і політичний вплив, сприяла розширенню повстання та підняла дух українського народу.

Польські війська на українських землях були ослаблені, що дало змогу Хмельницькому створити козацьку державу — Гетьманщину.

Навесні 1648 року на українських землях спалахнуло повстання проти польського панування. Річ Посполита на переговорах із козацькою верхівкою відкинула всі їхні пропозиції та відрядила каральну експедицію для придушення повстання. Однак шляхта недооцінила силу селянсько-козацького війська і зазнала поразки під Жовтими Водами.

Поляки відступили до Корсуня, де до них приєдналися основні сили Миколая Потоцького та Мартина Калиновського. 25 травня армія Хмельницького і татарські загони переправилися через Рось (козаки за один день насипали греблю, загативши річку, чим значно спростили переправу) і увійшли до Корсуня. Поляки не прийняли битви — вони підпалили місто й почали відступати.

Гетьман дізнався про наміри противника і відрізав дорогу до Богуслава. 26 травня польське військо потрапило в ретельно підготовлену пастку й за чотири години було повністю розгромлене. Більшість солдатів загинула в бою, а решта — разом із командирами — потрапили в полон. Із усієї 20-тисячної армії врятувалося лише 1,5 тисячі чоловік.

Поляків у болото заманив розвідник Богдана Хмельницького Тимофій Зарудний, який видав себе за провідника. Саме його вважають прототипом легендарного Івана Сусаніна.

Перемога під Корсунем дозволила знищити військові сили поляків на українських землях і широко розгорнути національно-визвольну боротьбу. Сучасники оцінювали становище Речі Посполитої як катастрофічне:

«Оскільки жодна сила вже не стояла на перешкоді, татари і козаки вдерлись аж під Білу Церкву… могли загрожувати навіть Кракову і Варшаві, не зустрічаючи опору. Бо такий страх запанував, що всі думали більше про втечу, ніж про оборону».

Не одне століття тривають визвольні війни на території України. Прагнення до свободи й аутентичності — в крові кожного українця. Тож перемога буде за нами!