97-літній танкіст Захар Скялров порівняв Велику й теперішню війну
Захар Данилович Скляров, полтавець, нар. 10 травня 1919 року (97 років). На війні з 1939 року. Капітан-танкіст, 1 гвардійської танкової армії. Брав участь у битві під Москвою, Ленінградом, Нікополем, Харковом, Берліном тощо. Нагороджений орденом Леніна, найвищою державною нагородою СРСР, орденом Червоної зірки, За Велику Вітчизняну війну І і ІІ ступеня, Богдана Хмельницького. Має дві медалі «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу», «За Берлін» тощо. Нагороди займають увесь фронт піджака. Загальна вага – понад 3 кілограми.
- Війна для України почалася з бомбардування позицій радянської армії на польському кордоні німецькими літаками. Було пів на шосту ранку червня 41-го року. Ми почали наступати у відповідь. Прорвали 18 кілометрів, потім закінчилося пальне. Відступали з Вільного аж до Москви на своїх двох. Рухалися тільки вночі, спали стоячи, притиснувшись до товаришів у строю. Удень же ховалися в лісосмугах.
- Перелом війни стався під час оборони Москви. Відбили німців на пів сотні кілометрів від міста пішки. Сніг тоді був вище коліна.
- Наймасштабніша битва відбулася під Білгородом (у рамках Білгородсько-Харківської наступальної операції). Залучено по шість тисяч танків із кожного боку. Герць тривав п’ять днів. Кількість загиблих і поранених – незліченна. Таких боїв більше не було в історії війни. Після перемоги пішли на Харків. Там – на ешелон – і на Київ.
- Штурм Берліну почався вранці. Чітко розподілили, як має просуватися кожний полк. Висувалися танками з височини неподалік міста. Перед цим його всю ніч обстрілювала авіація й артилерія. 1 травня війна для нас вже скінчилася. 9-го числа перемога була оголошена офіційно. Та інші війська пішли визволяти Австрію, решту територій.
- Війну перемогли завдяки суворій дисципліні. Зараз багато волонтерів. Бійців забезпечують зброєю, провіантом, навіть зубні щітки висилають бійцям. Тоді про таку розкіш і не мріяли.
