Американські генерали радіють збиттю «Кинджала»
А от хто ж тужить, зрозуміло, що Кремль. Бо його знов опустили, причому двічі за тиждень...
Збиття надзвукової балістичної ракети типу Х-47М2 "Кинджал" над Києвом стало дуже гучною подією. У прямому і переносному сенсі.
У прямому зрозуміло, бо мало знайдеться людей у Києві, хто не почув цього о другій ночі. А потім не порадів з того, що українське ППО, посилене американськими системами "Patriot", показало реальну суть російській суперзброї.
А от у переносному цікавіше, бо це вперше зіткнулися західні системи ППО і новітня суперзвукова зброя, самозвана "зброя Судного Дня" від Москви. І західні технології перемогли.
Виявилося, що російська суперзброя не така й супер, а нею ж Владімір Путін лякав весь світ. Усе майже як із російською армією, найстрашніше в якій – то пика Євгєнія Прігожина і російських генералів, як виявилося.
Тому десь дуже радіють американські генерали й усі ті країни, в яких на озброєнні вже стоять системи ППО від американських виробників зброї. Останні радіють ще більше, оскільки всі інші країни, які купували російські засоби ППО, зараз зрозуміють, – хто головний.
А відтак – побіжать робити замовлення, тому не треба переживати за американську підтримку України. Лобісти провідних компаній виробників зброї, які є у Демократичної партії, але більше все ж таки у Республіканської, вміють рахувати гроші.
А от, хто ж тужить, так то, зрозуміло, що Кремль, оскільки його знов опустили, причому – двічі за тиждень. А ще є дуже багато дуже злих китайців; дуже злих і на Путіна також.
Бо китайці останнім часом також хизувалися розробками своєї "супер-пупер" надзвукової зброї, яка може піти вслід за "Кинджалом". У Тайвані ж на озброєнні стоять американські комплекси "Patriot".
Повторюся: багато-багато "Петріотів"; а тепер буде ще більше. Тому нині і китайцям, і всьому світу стало зрозуміло, що налякати Тайвань та союзників своєю "супер-пупер" надзвуковою ракетою не вдасться.
Знаково, що перспектива "маленькою переможної війни", запланованої товаришем Сі Цзіньпінем, проти Тайваню віддаляється ще далі. І дякувати за це треба Путіну; а так все добре починалося для товариша Сі...
Дозволяєш Путіну напасти на Україну – маєш побачити швидку війну і згуртований Захід, якого принизили. І на тлі цього Сі волів би напасти на Тайвань, але ідеальний план пішов коту під хвіст.
А дякувати за все це треба Збройним Силам України, які торік у лютому-березні 2022 року дали добрячої прочуханки агресору. Дякувати варто простому українському солдату і генералу, яких ніхто не брав у розрахунок, але які перевернули дороги дриґом плани з захоплення світу купою божевільних диктаторів із Пекіна і Москви.
