Армія Туреччини стає сильнішою за Армію США

В Америці зростають побоювання щодо посилення турецького війська, особливо після Сирійської кампанії. Наскільки серйозний його потенціал?

За повідомленнями низки західних ЗМІ, Конґрес США має намір найближчим часом порушити питання щодо визнання Туреччини країною Близького Сходу, а не Європи — тим самим продемонструвавши й своє геополітичне ставлення до Анкари як до антагоніста. Також у США наростають побоювання щодо посилення турецької армії за останні роки, низка експертів називає її вже не просто другою у Європі, а другою у світі.

Проблеми рейтингів

На сьогодні у світі існує безліч рейтингів, які намагаються відобразити військовий потенціал тих чи інших країн, але практично всі з них є кардинально некоректними й не відповідають дійсності. Річ у тім, що всі ці псевдорейтинги базуються і формуються з часткою претензійності на вкрай обмеженому наборі сухих даних, які полягають в елементарному порівнянні кількісних компонентів.

Тобто у кого більше танків — той і сильніший, у кого більше солдатів, у кого більше артилерії, у кого більше літаків... Але окремою графою, яка вносить спотворене уявлення щодо потенціалу тієї чи іншої країни, завжди була градація за наявністю ядерної зброї.

Зрозуміло, якщо розглядати такий варіант, то турецька армія ніколи не зможе стати ні другою, ні третьою (ні в Європі, ні у світі) із простої причини – відсутності ядерної зброї. Хоча війни минулих 80 років, а також повномасштабна війна в Україні показали, що країна може мати ядерну зброю, але це аж ніяк не вирішальний чинник у конвенційній війні.

Тому, якщо оцінювати можливості армії, то категорія наявності ядерної зброї не має бути вирішальною, що виводить країну відразу на перші позиції рейтингів. Наприклад, якщо говорити про європейські армії, то збройні сили Британії та Франції практично завжди посідали перші місця лише через наявність ядерної зброї у цих країн, але хіба французьку можна вважати сильнішою й боєздатнішою за турецьку?

У тому й річ, що ні! Турецька армія за низкою показників значно випереджає французьку — як за чисельністю, так і за комплектацією технікою; але справа не лише в кількості сил та засобів.

Проблема багатьох рейтингів полягає в тому, що вони не оцінюють показники можливостей країни в обороні та наступі. Наприклад, рельєфно-ландшафтні особливості країни, енергетичну незалежність, логістику — транспортну розв'язку та багато інших вузькоспеціалізованих аспектів.

Я брав участь у роботі над проєктом «Рейтинг: Найсильніші армії Європи 2019». У ньому враховувалося багато додаткових факторів для оцінки потенціалу, серед яких:

• наявність реального бойового досвіду в армії;
• площа території країни;
• протяжність автомагістралей та залізниць;
• кількість аеропортів та багато інших.

Тоді турецька армія посідала четверту позицію — поступаючись російській, британській та французькій. Знову ж таки, вирішальну роль тоді відігравала наявність у перших трьох ядерної зброї та облік РФ як частково європейської країни.

Але, якщо не брати до уваги ядерну зброю та російську армію зі спірним європейським статусом і об'єктивно розглянути потенціал Збройних сил Турецької республіки?

Турецька армія сьогодні

На сьогодні турецька армія має другу найбільшу чисельність військ — понад 355 тисяч вояків — серед усіх європейських країн, поступаючись лише українським військам — понад 800 тисяч чинних сил. Орім того, у турецької армії одна з найбільших у Європі бронетанкових груп у складі:

• танки — понад 2 350 різних модифікацій, у тому числі з урахуванням тих, що на зберіганні;
• ББМ — понад 7 500;
• артилерія — понад 2 500;
• ВПС мають на озброєнні понад 300 одиниць авіаційної техніки;
• а флот — понад 100 одиниць надводних і підводних засобів.

Орім цього, Туреччина має добре розвинений військово-промисловий комплекс, який може задовольняти потреби військ переважно продукцією власного виробництва. А порівняно нещодавно у передсерійне виробництво було запущено перший турецький танк власного виробництва, який має власне МТВ, — «Altay».

Ось і постає питання: скільки країн у Європі мають досить розвинений військово-промисловий комплекс із можливістю виробництва власних основних бойових танків? Знов-таки — одиниці.

Німеччина, Британія, Франція, Італія та Україна. Але здебільшого підприємства цих країн працюють зараз на обслуговування, ремонт і модернізацію, а не на масове виробництво бойових машин.

Туреччина є беззаперечним лідером у Чорному морі. Турецький флот можна називати найсильнішим у ньому й таким, що становить серйозну силу за межами країни. Але є нюанс: війна в Україні показала, що за сучасних умов розмір флоту не відіграє у закритих акваторіях серйозної ролі.

Фактично за перший рік бойових дій у Чорному морі українські морські дрони перекваліфікували на той момент рівний турецькому за потенціалом російський Чорноморський флот на флотилію. А до третього року війни й зовсім змусили вивести частину кораблів у Каспійське море.

При цьому турецькі корабели зробили висновки з українського досвіду і зараз досить активно розвивається місцева галузь зі створення та виробництва морських дронів різного функціоналу та призначення. ВПС Туреччини мають одну із найсильніших ударних груп, при цьому в країні розвиваються власні авіаційні галузі з перспективою виходу на самозабезпечення.

Але дуже важливим чинником для турецької армії є й те, що на відміну від решти європейських збройних сил, це армія (друга після української), яка має реальний бойовий досвід. Туреччина роками бере участь у силових операціях на півночі Сирії та Лівії, а також у низці інших локацій.

З урахуванням усього вищевикладеного я можу зазначити, що за своїм потенціалом турецька армія зараз у Європі змагається за перше місце саме з українською — за кількістю сил та засобів, можливостями ВПК тощо. При цьому якщо за кількістю військ турецька поступається українській у 2,5 рази, то за кількістю техніки можна сказати, що Туреччина посідає перше місце в Європі.

Щодо світового рейтингу, то варто об'єктивно визнати (без урахування наявності ядерної зброї), що найсильнішими арміями є війська США та КНР, Індії та Пакистану, РФ, Північної та Південної Кореї. Тому з урахуванням сил та засобів, турецька армія посідає у світовому рейтингу восьму позицію, але аж ніяк не другу.

А втім, це значно вище від тих показників, які були у турецької армії 10 або 20 років тому, й Анкара впевнено рухається шляхом нарощування свого потенціалу, користуючись досить сприятливими для цього умовами. І, якщо говорити про країни НАТО, то серед усіх членів Північноатлантичного альянсу турецька армія й справді друга після США, а серед європейських країн у НАТО — перша.