Аудит обіцянок Зелемського через 7 років
7 років брехні: що залишилось від «України мрії».
Памʼятаєте, як 18.01.19 р. майбутній президент бикував перед журналістами, заявивши у відповідь на запитання про свій бізнес у росії: «Я вам ничего не должен, я должен только своим родителям»?
Через кілька місяців після цього була презентована програма кандидата у президенти «Україна моєї мрії», і, на мою думку, тепер, через 7 років його президентства, Зеленський як мінімум «должен» (завинив) Україні звіт про її виконання.
Втім, оскільки звіту президента про виконання його програми за 7 років і досі немає — розберімося самі, що виконано, а що ні. З цитатами з його програми.
«Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні».
• Насправді тепер у Польщі перебуває рекордна кількість українців за весь час її існування.
«Де в молодої сім’ї є один клопіт — обрати квартиру в місті чи заміський будинок».
• Насправді у молодої сім’ї тепер є лише один клопіт: одні думають, як уникнути ТЦК, інші — як купити все необхідне для солдата на фронт: від бронежилета та шолома до старого автомобіля, якого не шкода буде втратити.
«Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери — реальні строки».
• Насправді жоден наближений до президента корупціонер не був засуджений і навіть не перебуває в СІЗО, за винятком Коломойського, у якого відбирають бізнес. Навіть коли є докази пропозиції хабаря поліцейському, як у випадку з Олександром Трухіним. Навіть коли детективи НАБУ хочуть вручити підозру Олегу Татарову — їх не пускають до Офісу президента. Навіть коли НАБУ йде на обшук до Міндіча — його попереджають і випускають з країни, захищаючи від повернення скасуванням українського громадянства.
«Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку».
• Рівень цін на комунальні послуги зараз, безумовно, є найвищим в історії України. Субсидії, які були запроваджені за минулої влади, скасовано.
«Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей».
• При владі перебувала величезна кількість бізнес-партнерів та друзів президента, які часто були некомпетентними. Друг президента Іван Баканов практично розвалив роботу СБУ. Друг президента Сергій Шефір був першим помічником, а тепер втік до Німеччини, звідки зізнається в любові до російської мови і культури. Сусідка сім’ї президента очолювала Антимонопольний комітет. Бізнес-партнер президента Міндіч організував бек-офіс для пограбування «Енергоатому» на сотні мільйонів доларів.
«Де дороги є, а дурнів — немає».
• Тепер в Україні практично немає рівних доріг, на які було витрачено мільярди гривень, зате є багато обдурених виборців, яких Зеленський пошив у дурні, переконавши голосувати за себе та своїх людей.
«Україна, в яку повертаються».
• За опитуваннями, лише третина українських біженців має твердий намір повернутися в Україну після війни, і цей відсоток продовжує знижуватися.
Зеленський обіцяв народовладдя через референдуми, чому присвячено цілий розділ програми.
• Насправді за 5 років не проведено жодного референдуму.
Зеленський обіцяв іти в президенти на один термін і після його закінчення передати владу в руки нового покоління політиків.
• Тепер Зеленський заявив, що він піде на другий термін — бути при владі йому сподобалося, а на обіцянку йому байдуже.
Зеленський патетично обіцяв, що люди будуть «найвищою цінністю», а повага до людської гідності повинна стати основним принципом у діяльності держави.
• Величезні втрати на фронті та серед цивільного населення були б меншими, якби влада не брехала народу й собі та після попередження партнерів зайнялася підготовкою до оборони й евакуацією.
Зеленський обіцяв, що «депутатські прогули» стануть автоматичною підставою для позбавлення депутатського мандата.
• Жодного депутата Верховної Ради не було позбавлено мандата за прогули. Зате в Раді дуже часто, крім опозиції, нікого немає. Як заявляють, «депутати втратили мотивацію» приходити на роботу, а монобільшість розпалася без хабарів у конвертах.
Зеленський обіцяв, що судова гілка влади повинна стати владою, а не прислужником у президента, уряду, парламенту, місцевої влади.
• На жаль, суди і далі часто є прислужниками влади: переслідують Романа Червінського, Софію Федину, Марусю Звіробій. І навіть Верховний Суд України під тиском влади за 15 засідань не наважився визнати незаконним указ президента про санкції проти Петра Порошенка.
Зеленський обіцяв, що надасть антикорупційним органам і Вищому антикорупційному суду максимальну державну підтримку.
• Зухвала атака на незалежність НАБУ і САП влітку 2024 року добре показала брехню Зеленського — варто нагадати, що той ганебний закон він поспіхом підписав у день його прийняття.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
