Австралійські науковці винайшли найчутливіший радіограф
Інноваційний рентген-пристрій, який показуватиме людські клітини у реальному часі, презентували в Університеті Мельбурна.
Першими пересвідчитися у його дієвості змогли редактори міжнародного наукового видання "New Atlas", інформує аґенція "Останній Бастіон".
Дослідникам вдалося створити феноменальний компонент, який за допомогою моносульфіду олова (SnS) трансформує рентгенівське випромінювання у видиму чи електронну проєкцію, демонструючи життєдіяльність білків і живих клітин.
Вказаний оптоелектронний матеріал, випробуваний і застосований науковцями з Університету Мельбурна, вже довів свій великий потенціал у розробці надтонких сонячних елементів.
Спершу дослідники витворили високоякісні листи зі сполуки SnS, що мають велику площу поверхні та точно контрольовану товщину:
- по-перше, це робить матеріал надчутливим до "м'якого" рентгенівського випромінювання;
- по-друге, "жорстке" рентгенівське випромінювання, яке використовується у лікарняних радіографах, навпаки має нижчу енергію фотонів для зображення діяльності білків та живих клітин.
Затим настала черга так званого SnS-детектора, чия товщина менша за 10 нанометрів, тоді як сучасні тонкі детектори рентгенівського випромінювання мають товщину від 20 до 50 нанометрів.
«Наші нанолисти SnS реагують доволі швидко, буквально протягом мілісекунд. Тобто, можна просканувати щось і отримати зображення практично відразу ж. Враховуючи високу чутливість ми бачимо речі у реальному часі, скажімо, взаємодію людських клітин, які еволюціонують і рухаються», – коментує інноваційну розробку науковець з Університету Мельбурна говорить Яцек Ясеняк.
Попри отримані результати, дослідники говорять, що попереду у них ще багато роботи, перш ніж вказаний пристрій перетворять на портативну систему для використання у лікарнях.
Співробітники австралійського вишу наголошують, частково це пов'язано з подальшим вивченням потенціалу детекторів рентгенівського випромінювання на основі сполуки SnS, а також із розробкою пристрою для створення зображень.
«Для проведення комерціалізації розробки, ми потребуємо додаткових випробувань багато піксельних апаратів. Наразі у нас немає усталеної системи візуалізації, але є нові знання і прототип. Тож будемо працювати», – додає науковець з Університету Мельбурна Бабар Шаббір.
Між тим, як раніше вже інформував "Останній Бастіон", українські дослідники Національного авіаційного університету закликають запровадити унікальну вітчизняну технологію.
