Баканов став адвокатом
Іван Баканов, колаборант та зрадник, наприкінці червня отримав у Полтаві свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю
22 травня 2019 року партнер України Володимира Зеленського по студії «Квартал 95» та голова партії «Слуга народу» Іван Баканов призначений першим заступником голови Служби безпеки України – начальником головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ.
На засіданні 29 серпня 2019 року Верховна Рада України, за поданням Володимира Зеленського, призначила головою СБУ Івана Баканова.
21 жовтня 2020 року Володимир Зеленський призначив Олега Кулініча начальником ГУ СБУ в АР Крим.
У 2019 році Іван Баканов призначив Андрія Наумова начальником головного управління внутрішньої безпеки. Точної дати прийому на роботу немає, оскільки дані засекречені.
До того, як потрапити до СБУ, Наумов 12 років пропрацював у Генпрокуратурі, а перед тим два роки працював у Держагентстві з управління зоною відчуження, яка слугувала одним з основних маршрутів російської навали у лютому 2022 року.
Тільки через пів року після початку широкомасштабної війни росії проти України 17 липня 2022 р. Володимир Зеленський усунув Івана Баканова з посади голови СБУ за ст. 47 дисциплінарного статуту ЗСУ – невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків.
19 липня Верховна Рада України звільнила Івана Баканова з посади.
8 лютого 2023 року у СБУ повідомили про завершення службового розслідування щодо Баканова. Про результати не оголошували. Баканов залишався під домашнім арештом в Україні.
У березні у Державному бюро розслідувань повідомили, що не мають жодного кримінального провадження, яке б стосувалася дій колишнього голови СБУ Баканова.
Нагадаємо, що саме Іван Баканов рекомендував до призначення на посаду голови кримського управління СБУ Олега Кулініча та лобіював призначення на керівні посади у СБУ інших зрадників.
Додамо, управління СБУ по АР Крим після російської окупації півострова дислокувалось в Херсоні. Наразі кримське управління СБУ очолює колишній заступник Олега Кулініча Олександр Власенко. Його у 2021 році на посаду своїм заступником запросив сам Кулініч. Із 2000-х років вони разом працювали у СБУ.
Наразі суд у закритому режимі розглядає справу колишнього очільника управління СБУ по АР Крим Олега Кулініча. Його звинувачують у держзраді та роботі на росію. Кулініча лобіював на посаду особисто Баканов.
Також Україна добивається екстрадиції із Сербії екскерівника ГУ внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Його теж підозрюють у держзраді та допомозі російським військам у захопленні ЧАЕС. Його призначення також лобіював Баканов.
Але всі ці підозри та звинувачення не стали на заваді для отримання Іваном Бакановим свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Як не дивно, Іван Баканов вирішив складати іспит у Раді адвокатів Полтавської області.
Тут варто зауважити, що відповідно до "Порядку складання кваліфікаційного іспиту":
"Особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі Заявник), звертається до кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту".
Відповідно, Іван Баканов наразі проживає на території Полтавської області, або він ввів комісію в оману, та не мав права складати іспит у КДКА Полтавської області.
За даними аналітичної системи YouControl, Іван Баканов не має нерухомості у Полтавській області.
Можливо Іван Баканов орендував квартиру у Надточія Олександра Миколайовича, який на початку повномасштабного вторгнення перебував на посаді першого заступник начальника ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях – начальник 2 управління, та здавав окупантам Маріуполь.
Військові, яким вдалося вижити під час оборони Маріуполя та повернутися з російського полону, дають коментарі щодо халатного планування і ставлення до ворога з боку уповноважених на це посадовців та силовиків.
25 лютого мер Маріуполя Вадим Бойченко дав брифінг, у якому закликав не піддаватися паніці та повідомив, що ситуація в місті є контрольованою. Проте в той же день, він без попереджень таємно на ніч покинув місто під приводом необхідності лишатися на зв’язку заради порятунку мирних мешканців міста, ввечері 26 лютого він вчинив так само, а вранці 27 лютого — вже не зміг повернутися до міста через втрату контролю над трасою. Фактично з самого початку органи місцевого самоврядування в Маріуполі лишилися без координації, порядок у місті підтримували лише частина правоохоронців. За умов відсутності тепла, води, електрики та — чи не найголовніше — зв’язку, це віщувало лише майбутню гуманітарну катастрофу.
Проте за словами мера, 1 березня російські війська під час штурму міста підірвали всі електромережі, й лише тоді «стало зрозуміло, що мешканців треба евакуювати». Тоді ж, вважається, й почалася повна блокада Маріуполя. Водночас у своїх пізніших інтерв’ю Вадим Бойченко заявляє, що «всі, хто мав бажання, виїхали», маючи на увазі додаткові евакуаційні потяги та евакуацію на власному автотранспорті. Фактично евакуація була можлива лише до моменту повної блокади міста й об’їзними шляхами, щоб уникати обстрілів. Основні в’їзди до міста були заблоковані до моменту першого погодженого «зеленого коридору» для евакуації цивільних, який обернувся атакою армії РФ розблокованою дорогою. Вадим Бойченко знімає з себе будь-яку відповідальність, стверджуючи, що йому не надходило ніякої інформації від Об’єднаних сил оборони щодо підготовки штурму міста, як і рекомендацій до евакуації цивільного населення. Головну провину за гуманітарну катастрофу та цивільні жертви в місті він покладає на зрадників.
Тож виникає питання, а хто саме міг був уповноважений довести до відома будь-яку інформацію пану Бойченку, та здійснити ряд відповідних заходів з оборони міста, якщо така собі фігура, як заступник начальника Головного Управління СБ України в Донецькій та Луганській областях полковник Олександр Надточій був відсутній не лише на території м. Маріуполь, так і на території України взагалі в ці дні?
Ще раз… відповідальна посадова особа Служби безпеки України — заступник начальника Головного управління — начальник Донецького СБУ в м. Маріуполі — Олександр Надточій на період повномасштабного наступу країни-агресора на передові форпости нашої держави (станом на 23 лютого 2022 року відстань від противника до позицій сил оборони в м. Маріуполь становила менш як 20 км) перебував закордоном у Грузії.
При цьому дійсної уваги заслуговує той факт, що Олександр Надточій вибув за межі України напередодні повномасштабного вторгнення якраз тоді, коли представники Об’єднаних сил у прифронтовій зоні перебували у повній бойовій готовності.
В той самий час головний очільник Донецького та Луганського СБУ, Володимир Петриченко, також перебував за межами області.
Таким чином особовий склад Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, у таких ключових містах як Сєвєродонецьк та Маріуполь, на момент початку повномасштабного вторгнення залишився без прямого командування та забезпечення організації відповідних заходів оборони, без державних можновладців, без силовиків.
Володимира Петриченка було призначено начальником Служби безпеки в Донецькій і Луганській областях указом Президента від 5 липня 2019 року. З метою формування корупційних потоків до Донецького управління Володимир Петриченко пролобіював призначення саме Олександра Надточія, який має певний «історичний шлях заробітчанства» ще з Полтавського УСБУ, де розпочав стрімку карʼєру за каденції Рахівського Ю. В. шляхом контролю та «кришування» газолінового та ігорного бізнесу. Тож Петриченко не гаяв часу, щоб освоїти схеми та налагодити фінансові потоки на новому місці.
Інколи збіги бувають лише збігами, але в цьому випадку судити має право лише сувора буква закону. Чи перекваліфікувався Петриченко з освоєння фінансових потоків на службову діяльність, співмірну до масштабу його відповідальності під час війни? Чому його заступник Олександр Надточій перебував за кордоном у Грузії і повернувся до України лише в середині березня? Чому саме цих осіб оминула участь звільнених начальників управлінь на Херсонщині та Харківщині за здачу своїх територій ворогу?
Попри це, 7 жовтня 2022 року Іван Баканов склав кваліфікаційний іспит в Раді Адвокатів Полтавської області.
Але складання кваліфікаційного іспиту не означає автоматичне отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Після складання кваліфікаційного іспиту Іван Баканов мав пройти 6-ти місячне стажування для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Стажування здійснюється протягом шести місяців. Загалом робочий час стажиста за увесь період стажування має становити не менше 550 (п'ятсот п'ятдесят) годин, з яких не менше 50 (п'ятдесят) годин робочого часу має становити заняття стажистом юридичною практикою.
Після закінчення 6-ти місячного строку стажування Іван Баканов мав скласти звіт про результати стажування, а керівник стажування скласти звіт про оцінку стажування.
До заяви про оцінку результатів стажування додаються:
11.3.1. звіт про результати стажування;
11.3.2. щоденник про проходження стажування;
11.3.3. проекти складених документів правового характеру;
11.3.4. інші матеріали стажування (копії судових рішень по справах , в яких приймав участь стажист, тощо).
11.3.5. сертифікат про проходження стажистом адаптаційного курсу в професію адвоката у Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
При оцінюванні результатів стажування рада адвокатів регіону:
11.6.1. вивчає проекти (копії) документів правового характеру, складених стажистом;
11.6.2. у випадку необхідності вивчає матеріали проваджень, в рамках яких стажист надавав правову допомогу;
11.6.3. вивчає звіт стажиста про результати стажування та звіт керівника стажування про оцінку результатів стажування;
11.6.4. у разі необхідності заслуховує адвоката-керівника стажування;
11.6.5. перевіряє факт проходження стажистом адаптаційного курсу в професію адвоката у Вищій Школі Адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
11.6.6. проводить співбесіду зі стажистом, яка є однією зі складових перевірки на предмет готовності особи самостійно займатися адвокатською діяльністю та відсутності обмежень для набуття статусу адвоката, передбачених статтями 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відсутність обмежень для набуття статусу адвоката, передбачених статтями 6,7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підтверджуються стажистом письмово (Додаток № 11).
За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:
11.7.1. видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
11.7.2. продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.
Прокурор відкривач Дмитро Коваленко повідомив "Останньому Бастіону", що Іван Баканов не пройшов стажування належним чином, і тому Рада адвокатів Полтавської області відмовила йому в отриманні свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
Попри це, рішенням Ради адвокатів Полтавської області за № 7 від 27 червня 2023 року Іван Геннадійович Баканов отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4224.
Цю знаменну подію Іван Геннадійович відсвяткував зі своїми друзями у "Lounge Bar "Ізя" у місті Полтаві.
Для нас лишається загадкою, як Іван Баканов, який ніби перебував під домашнім арештом, зміг скласти іспит у Раді адвокатів Полтавської області, пройти 6-ти місячну практику, та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у Полтаві.
Зеленський і голова держави Єрмак підтвердили, що для колаборантів в Україні свої закони, і вони для них не писані.
