Банківська таємниця в Україні не таємниця
«Кінець банківської таємниці»: Україна пообіцяла МВФ надати податківцям прямий доступ до рахунків громадян.
Надання податківцям доступу до банківських даних та посилення фінмоніторингу грошових операцій українців. Які ще зобов’язання взяті перед МВФ у Меморандумі?
Українська влада в рамках Меморандуму з МВФ зобов’язалася значно посилити фінансовий моніторинг та розширити доступ Державної податкової служби до даних про банківські рахунки.
Ці обіцянки були надані керівництвом уряду, Національного банку та президентом Володимиром Зеленським у Меморандумі з МВФ, підписаному наприкінці лютого. Повний текст документа українською мовою опублікований на сайті Міністерства фінансів.
У тексті документа, зокрема, згадуються наміри чиновників посилити фінансовий моніторинг в Україні для запобігання податковим правопорушенням, хоча конкретні приклади не наводяться. Таким чином, під це визначення може підпадати все, що податкова служба вважатиме податковою оптимізацією.
При цьому уточнюється, що до кінця березня 2027 року буде посилено оперативну взаємодію між податковими та правоохоронними органами, а також із Держфінмоніторингом. Конкретні методи чи приклади нових підходів до фінансового моніторингу в Меморандумі не вказані, згадується лише «вдосконалення відбору справ та забезпечення ефективних заходів правозастосування».
Крім того, у документі йдеться про плани Національного банку посилити фінансовий моніторинг щодо осіб, які класифікуються як політично значущі (PEP). Для цього навіть планується внести зміни до чинного законодавства.
Паралельно українська влада має намір розширити підстави для надання Державній податковій службі доступу до банківської інформації, зокрема до даних про обсяги коштів на рахунках платників податків. Винятків не передбачено, тому, ймовірно, йдеться як про рахунки бізнесу, так і фізичних осіб. Умови надання такої інформації та можливість її отримання в режимі онлайн без обмежень у Меморандумі не уточнюються.
Важливий момент: мається на увазі позасудовий доступ до банківських даних. Це означає, що інформацію можна буде отримати без рішення суду, а лише на підставі запиту від Держподаткової служби.
Наразі ДПС має право отримувати дані про рух коштів на рахунках (залишки на них) лише на підставі судового рішення, яке, як правило, виноситься в рамках кримінальних справ.
Також керівництво країни запевнило МВФ, що Верховна Рада до кінця квітня 2026 року ухвалить розроблений НБУ закон про створення так званого реєстру дропів, раніше анонсованого Національним банком і який отримав неофіційну назву «чорного списку».
До цього реєстру банки та інші платіжні організації планують включати українців, які, на їхню думку, здійснюють підозрілі операції.
Перші версії законопроєкту вже обговорювалися, однак у них відсутнє головне — чіткі критерії операцій чи порушень, на підставі яких людина може бути внесена до чорного списку з подальшим обмеженням або повною забороною на банківське обслуговування. На думку самих банкірів, це створює ризики зловживань і корупції.
