Барбадос відзначить річницю свободи від монархії будівництвом музею работоргівлі
30 листопада 2021 року Барбадос став парламентською республікою та одразу розпочав підсилювати національну самосвідомість
Офіційно Барбадос отримав незалежність від Великобританії у 1966 році, проте реальною владою у країні користувалася британська королева Єлизавета ІІ. Про намір стати республікою Барбадос оголосив тільки минулого року.
Прем'єр-міністр країни Міа Амор Моттлі оголосив, що знаменитий архітектор Девід Аджайє проєктуватиме новий великий об'єкт спадщини на Барбадосі, який розташується поруч із місцем, де було виявлено тіла 570 африканських жертв британського трансатлантичного рабства. Цей проєкт буде присвячений розкриттю історії поневолення.
Будівництво планується розпочати 30 листопада 2022 року, щоб відзначити першу річницю припинення зв'язків Барбадосу з британською монархією та перетворення його на парламентську республіку.
Окрім музею, район буде включати науково-дослідний інститут та великий історичний архів, до якого увійдуть десятки мільйонів сторінок, що стосуються трансатлантичної работоргівлі та підтверджують пряму участь у ній Британської Імперії. Матеріали включають суднові реєстри, журнали продажів рабів, свідоцтва про шлюб та документи про виселення, а також багато інших записів.
Розповідаючи про майбутній проєкт, архітектор Девід Аджайє зазначив, що дизайн комплексу буде ґрунтуватися на техніці та філософії традиційних африканських гробниць.
На думку Аджайє меморіал — це простір, який одночасно шанує мертвих та вчить живих, демонструє нове майбутнє для чорної цивілізації, що належить як африканському континенту, так і американській культурі.
До речі, це не єдиний подібний проєкт за участі Аджайє. У 2009 році він був обраний для створення Національного музею афроамериканської історії та культури у Вашингтоні (США). Бюджет проєкту становив $500 мільйонів, музей відкрили у 2016 році.
Українцям є чого повчитися у барбадосців, оскільки вчинки деяких наших громадян та можновладців указують на повну зневагу до власної історії. Наприклад, голова Опішнянської ОТГ Микола Різник не посоромився навіть у роковини Голодомору викласти у свій сторіз світлини зі святкового столу у Венеції.
