Цей день в історіі. 17 липня

Свята

У Південній Кореї святкують День конституції

У Словаччині — День незалежності

В Іраці — День Республіки

У Фінляндії — День демократії

У Лесото — День короля

У Пуерто-Ріко — День Рів'єри

Події

709 до н. е. — Перший опис повного сонячного затемнення, зроблений китайцем Чу Фу.

1048 — Німецький король Генріх III (Heinrich III.) вигнав із Риму папу Бенедикта IX (Benedictus PP. IX) і замінив його Дамасієм II (Damasus PP. II).

1429 — У відбитому в англійців Реймсі коронувався на французький престол Карл VII (Charles VII, le Victorieux) (стяг над його головою під час церемонії тримала Жанна д'Арк) (Jeanne d’Arc).

1453 — Французи розбили англійців в битві при Кастільоні, останній битві Сторічної війни (1337–1453). Після цієї битви французькі війська заволоділи містом Бордо.

1453 — Помер Великий князь Московський Дмитро Шемяка.

1505 — Після потрясіння під час жахливої грози, коли Мартін Лютер (Martin Luther) був на волосок від смерті, він змінює свої плани стати юристом і стає ченцем августинського монастиря в Ерфурті.

1570 — У Вільно заснована єзуїтська колегія, яка згодом була перетворена в університет.

1696 — Взяття козацько-російськими силами Азова.

1710 — Здача ризького гарнізону російським військам під командуванням фельдмаршала Шереметєва в ході Північної війни.

1754 — У Нью-Йорку відкрився Королівський коледж. В цьому вищому навчальному закладі було десять студентів і один професор. У 1784 змінив свою назву на Колумбійський, а у 1896 став університетом. Сьогодні це один із найбільших і найпрестижніших вузів США.

1775 — У США відкрили перший у світі військовий госпіталь.

1783 — Затверджений герб міста Перм.

1785 — Словацький авантюрист Моріц Беньовський, проголосивши себе імператором Мадагаскару, оголосив війну Франції.

1791 — На Марсовому полі в Парижі розстріляна мирна демонстрація, що вимагала зречення французького короля Людовика XVI.

1793 — У Парижі страчена Шарлотта Корде (Charlotte Marie-Anne Corday d'Armont), вбивця лідера Французької революції Марата (Jean Paul Marat).

1841 — Вийшов перший номер англійського гумористичного журналу «Панч».

1854 — В Австрії запущена в експлуатацію перша у світі гірська залізниця.

1868 — Японська столиця перенесена з Кіото в Токіо.

1907 — Підписана Російсько-японська угода у Петербурзі.

1911 — Перший в Росії автопробіг воєнних вантажівок між Петербургом і Москвою.

1915 — Німеччина і Австрія підписали секретний договір про співпрацю з Болгарією.

1917 — У Великобританії з титулів вилучені всі німецькі імена. Англійський король Георг V опублікував звернення, де ствердив, що спадкоємці Британської королівської родини по чоловічій лінії — Саксен-Кобург-Готська династія носитимуть прізвище Віндзори.

1917 — В Петрограді розстріляна мирна демонстрація робітників і солдатів.

1918 — Розстріляний останній російський імператор Микола ІІ.

1933 — Після закінчення будівництва Дніпрогесу та ліквідації порогів на Дніпрі з Києва до Херсона вийшов у перший рейс пасажирський пароплав.

1941 — Наказом Гітлера Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт «Галичина».

1942 — Почалася Сталінградська битва.

1945 — Почалася Потсдамська конференція глав держав-союзників.

1958 — Рада Міністрів УРСР прийняла рішення про скорочення 8 з 40 чинних монастирів.

1962 — Радянський атомний підводний човен «Ленінський комсомол» досягнув Північного полюсу.

1973 — В Афганістані повалена монархія і проголошена республіка.

1997 — Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини.

Народились

1837 — Юліан Захарієвич, львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, ректор Львівської політехніки.

1846 — Микола Миклухо-Маклай, російський мандрівник і етнограф українського походження (†1888).

1849 — Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), українська письменниця, мати Лесі Українки (†1930).

1871 — Філарет Колесса, український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець.

1888 — Шмуель Йосеф Аґнон, єврейський письменник, уродженець Галичини, лауреат Нобелівської премії з літератури 1966 р.

1913 — Роже Гароді, французький політичний діяч, письменник, публіцист, філософ, один з теоретиків марксизму, літературний критик, ревізіоніст Голокосту.

1920 — Хуан Антоніо Самаранч, іспанський спортивний функціонер, каталонський громадський діяч, 8-й за ліком президент МОК (†2010).

1932 — Аркадій Єлішевич, український науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту (†2002).

1937 — Іван Гель, український дисидент, політик, публіцист, релігійний діяч.

1948 — Рон Ештон, американський гітарист (†2009).

1954 — Анґела Меркель, канцлер Німеччини.

1956 — Михайло Сирота, український політик

1961 — Олександр Гнилицький, український художник.

1972 — Сергій Льовочкін, український політик.

Померли

1790 — Адам Сміт, британскій (шотландский) економіст, філософ-етик; один з засновників сучасної економічної теорії.

1912 — Анрі Пуанкаре, французький математик, фізик, філософ (*1854).

1967 — Джон Колтрейн, американський джазовий саксофоніст та композитор

2009 — Лешек Колаковський, польський філософ