Країни «Великої двадцятки» обирають перемогу РФ
Найбільші економіки вважають, що існування України не вплине на стан справ у всьому світі. Тому закликали жертву агресії припинити спротив.
Такі відомості із бразильського міста Ріу-ді-Жанейру оприлюднило британське видання Financial Times. Наголошується, що держави-учасниці так званої «Великої двадцятки» (далі — G20) послаблюють підтримку України на тлі тиску щодо мирних перемовин із московією.
Зібравшись на березі затоки Ґуанабара лідери найбільших світових економік продемонстрували своє небажання брати навіть опосередковану участь у конфлікті, навіть як сторонні глядачі. Вони випустивши спільну декларацію, в якій пом'якшено раніше узгоджену критику дій РФ в Україні, лише загально згадавши про «людські страждання», викликані понад 1000-денною агресією.
Заява лідерів країн із розвиненою економікою, що входять до G20, які вже другий рік відмовляються виступити із прямим засудженням геноцидних дій Москви, було зроблено на тлі посилення тиску на Володимира Зеленського з боку деяких західних партнерів. Президент США і канцлер ФРН змушують пересидента з Офісу на Банковій розглянути можливість мирних переговорів.
Цей тиск також частково зумовлений очікуванням другого терміну Дональда Трампа як господаря Білого дому у Вашинґтоні. Він поклявся закінчити конфлікт якнайшвидше і пригрозив припинити американську військову допомогу Києву, якщо Україна не погодиться на переговори із РФ за будь-яку ціну.
Присутні у Ріу-ді-Жанейру лідери держав-учасниць G20 узгодили заяву, в якій йдеться про «негативні додаткові наслідки війни» та щиро вітають «ініціативи, що підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир». Яким чином цього всього досягти, у документі не вказано; невже капітуляцією України?!
На відміну від фінального комюніке, підготовленого на торішньому саміті G20 у Нью-Делі, цьогорічна заява не містила жодного засудження російських ядерних загроз, пов'язаних з Україною, вимоги припинити атаки на продовольчу та енергетичну інфраструктуру чи фрази: «Сьогоднішня епоха не повинна бути добою війн».
2023 року західні держави висунули все це як дипломатичну критику Москви. Схвалений же у Ріу-ді-Жанейру документ містить лише один пункт, присвячений російській агресії проти України, у порівнянні із сімома пунктами у заяві Нью-Делі.
Деякі європейські делегації наполягали на більш жорстких формулюваннях, які засуджують Москву у зв'язку із потужним ракетними ударами й атакою безпілотників минулими вихідними по цивільних об'єктах. Але в результаті відмовилися від цієї вимоги через побоювання, що воно може ускладнити взаємини з азійськими та латиноамериканськими колегами.
«Формулювання недостатньо сильні, не чіткі... Немає нічого про останні напади росії на українські міста... Але ніхто не хотів заходити занадто далеко, інакше почалася сварка і не було ніякої заяви. тому є, як є», — сказав один європейський дипломат у розмові з британськими журналістами.
Ніби в унісон прозвучала заява керівника розвідувальної служби МІ-6 у 1999-2004 роках сера Річард Біллінґ Дірлава на конференції у Празі. Він критично оцінив спроможності Заходу вчасно реагувати й відповідати на війну в Україні та постійні російські диверсії проти Європи:
«Мушу визнати, що росія вже у війні із Заходом, попри те, що там ще цього не визнають. Захід не створював жодних загроз для росії якимось своїми діями. Для росії саме існування Заходу з іншими цінностями й основами цивілізації є загрозою. Вибір Україною Заходу як шляху розвитку Кремль сприйняв за виклик і почав війну. Захід має готувати спільну відповідь на загрозу світу з боку росії».
Однак медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів не забувати про те, як сумнозвісний і доволі вибагливий «глобальний Південь» задоволений російським геноцидом українців. Цьогорічний саміт БРІКС в окупованій Москвою столиці Татарстану також довів байдужість половини світу до України.
