Цей день в історіі. 6 вересня
Події
1716 — у Бостоні закінчилося будівництво першого американського маяка.
1770 — почалося будівництво Олександрівського форштадта, з якого згодом виросло місто Олександрівськ (тепер Запоріжжя)
1776 (ніч проти 7 вересня) — під час війни північно-американських штатів за незалежність американська субмарина Turtle провела першу у світі підводну атаку (спроба підірвати британський корабель Eagle)
1819 — Томас Бланчард запатентував токарний верстат
1852 — у Манчестері відкрита перша безкоштовна бібліотека Британії
1859 — в дагестанському аулі Гуніб російські війська полонили імама Шаміля, духовного та політичного лідера мусульман Північного Кавказу, чим припинили регулярний спротив народів Чеченії та Дагестану
1873 — створена Шотландська федерація футболу, одна з найстарших у світі
1891 — зійшовши з пароплава «Орегон» у порту Квебек, уродженці с. Небилів Іван Пилипів і Василь Єлиняк започаткували хвилю української еміґрації до Канади
1939 — Німеччина окупувала Краків у Польщі
1952 — у Женеві підписана Всесвітня конвенція про авторське право
1968 — під час запису так званого «Білого альбому» Бітлз Ерік Клептон записав гітарне соло для пісні Джорджа Гаррісона While My Guitar Gently Weeps.
1974 — офіційне відкриття АЕС «Козлодуй» у Болгарії
1989 — через комп'ютерну помилку 41 тисяча парижан одержали листи, які сповіщали про те, що замість порушень правил дорожнього руху ними скоєні вбивства й грабежі.
1991 — На засіданні Держради СРСР (органу, створеного V позачерговим З'їздом народних депутатів) під головуванням Михайла Горбачова визнано незалежність Литви, Латвії та Естонії.
1991 — місту Ленінград повернуто стару назву — Санкт-Петербург
2007 — Національний банк України випустив у обіг пам'ятну монету «Іван Богун» із серії «Герої козацької доби»
Народились
1475 — Себастьяно Серліо, італійський теоретик архітектури.
1757 — Марі Жозеф де Лафаєт, французький політичний діяч, учасник трьох революцій: Американської війни за незалежність, Великої французької революції та Липневої революції 1830 року.
1766 — Джон Дальтон, англійський хімік і фізик, відомий теорією корпускулярної будови матерії та дослідженнями кольорової сліпоти
1860 — Джейн Аддамс, американський соціолог і філософ, лауреат Нобелівської премії миру 1931 року
1863 — Дмитро Граве, український математик, почесний академік АН СРСР
1892 — Едвард Віктор Епплтон, британський фізик, лауреат Нобелівської премії 1947 року «за дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Епплтона»
1897 — Іван Микитенко, український прозаїк, драматург
1906 — Луіс Федеріко Лелуар, аргентинський біохімік французького походження, лауреат Нобелівської премії 1970 року
1908 — Л'юїс Ессен, британський фізик, творець кварцових і атомних годинників
1913 — Леонідас Да Сілва, легендарний бразильський футболіст
1924 — Михайло Брайчевський, український історик.
1944 — Роджер Вотерс, лідер британської групи «Pink Floyd»
1957 — Жозе Сократеш, португальський політичний діяч, прем'єр-міністр Португалії
1960 — Перрі Бамонт, клавішник англійської групи «The Cure»
1961 — Пол Воктор, гітарист норвезької групи A-HA
1969 — Енджі Евергарт, американська акторка («Останній кіногерой»)
1971 — Долорес О'ріордан, вокалістка ірландської групи The Cranberries
1973 — Ґреґ Руседськи, британський тенісист.
1974 — Ніна Перссон, вокалістка шведської групи The Cardigans
Померли
1566 — Сулейман І Пишний (або ж Кануні — Законодавець), османський султан (1520–1566), найвизначніший правитель Європи XVI ст., дружиною якого була Роксолана («Русинка»).
1998 — Акіра Куросава, японський кінорежисер
2007 — Лучано Паваротті, італійський тенор