Чи мають школярі прибирати свої класні кімнати?
Розповідаємо про незвичайний підхід, запроваджений на території країни Сонця, що сходить.
У багатьох японських школах малечу вчать дбати про чистоту того місця, де вони знаходяться: учні прибирають класні кімнати, а іноді – навіть все приміщення навчального закладу. Це стало певною традицією у системі освіти в Японії.
Чому це так важливо для тамтешніх мешканців і чи варто школам інших країн перейняти вказаний досвід? Імовірно, що так, хоча більшість іноземців обов'язок учнів прибирати класні кімнати дещо насторожує.
Однак для японців – це звичка, яку вони називають "o-soji" (тобто, прибирання – прим. ред.); технічний персонал для вказаної процедури навчальні заклади не наймають. Причина проста: для дітей прибирання нагадує гру, під час якої вони не тільки слухають бадьорливу, жваву музику, але й засвоюють важливий урок – краще не створювати безлад, який потім окрім них самих ніхто не усуне.
Як відбувається сам процес "o-soji"? – У школі прибирання починається після обіду і триває не більше 20 хвилин, після чого діти відпочивають; такі прибирання проходять 4 рази на тиждень, окрім середи та суботи.
Кожен клас відповідає за прибирання свого приміщення і двох закріплених за його учнями інших місць, наприклад кабінету медсестри та бібліотеки. Клас ділять на невеликі групи, кожна з яких відповідає за одну з зон, де потрібно прибрати.
В японських школах також прийнято, щоби старшокласники допомагали молодшим учням. Наприклад, група шестикласників може допомогти першачкам, а одинадцятикласники – шестикласникам; на загал, це вчить дітей піклуватися та формує уважність до інших.
Знаково, але вчителі вважають, що старші учні повинні приходити на допомогу молодшим, оскільки маленьким дітям потрібні зразки для наслідування, зокрема з власного середовища. Відтак іноземцям слід зрозуміти, що подібні групові заходи є корисним досвідом соціалізації малечі, а також виховуванням у них турботи про себе та довкілля, не створюючи після своєї життєдіяльності стихійні сміттєзвалища.
