Чий дипломат Вадим Пристайко? Український? Є сумніви
Першою розпачливою реакцією на оприлюднення не гідної українця позиції розхваленого усіма й усюди міністра закордонних справ у Зе'уряді, пана Вадима Пристайка був докірливий закид на адресу давнього і гарного товариша: «Ну, що, шановний друзяко Миколо, тепер поговоримо про пристойність Пристайка?».
Глава МЗС України: «Наразі ми пропонуємо провести одночасно вибори на всій території, включно з окупованою. Подивимося, чи це спрацює, за часом винятково. «Формулу Штайнмаєра» ми повинні виконувати. Ми зараз обговорюємо у якій формі». https://112.ua/politika/ukraina-hochet-provesti-mestnye-vybory-vklyuchitelno-s-okkupiruemymi-territoriyami-pristayko-507288.html
Трохи раніше ми з колегою (чуєш, Миколо Івановичу?) згодилися на компроміс, що патріот за форс-мажорних для України обставин може чимось і поступитися задля порятунку загальної справи. Можна погратися у партійність, поміняти смокінг посла на ліврею служки з цяцькою «СН» на лацкані, когось трохи зрадити, але робити своє правильне навіть під зеленими прапорами. А тут і часи ще ті настали – куди ще форс-мажорніше: на всіх кріслах, табуретках і стільчиках повсідалися неуки-манкурти, у котрих від ейфорії вседозволеності дахи повиносило! Гадалося, що професіонал-дипломат біля штурвалу «корабля дурнів» буде хоч би якоюсь гарантією утримання на плаву нашого «летючого голландця» під синьо-жовтими вітрилами. Хотілося вірити у спасіння дипломатичного реноме потерпаючої країни досвідченим професіоналом без згадки про весільні фотографії у його резюме.
Ми не мали рації, Миколо. Яким би глянцем не виблискувало яблуко, нехай навіть з дідівського рідного саду, воно «метеликом отим приречене на смерть» (Леонід Талалай ©). Черва байдужості до власне українських цінностей сточує імідж, здобутки, очікування.
А ця черва гризе пана Пристайка вже не один рік: нинішній міністр закордонних справ був інфікований капітулянством ще з відвідин України спецпредставником президента США Вікторією Нуланд. Обамівська посланниця спробувала на фініші каденції свого роботодавця у 2016 році переконати українську владу у безальтернативності виконання мінських угод за путінським сценарієм. На зустрічі у звуженому форматі саме Вадим Пристайко виступив активним дилером кремлівських планів і втюхував здачу України під машкарою «мирного врегулювання». Амністія бойовиків і легалізація їхніх ватажків у ранзі політиків, вибори на окупованих територіях під наглядом місцевої «міліції», обрання тоді ще живих захарченків… народними депутатами ВР України (!), негайні переговори з паханами ОРДЛО. Ні, це ми не Суркова цитуємо, це – пан Вадим Пристайко у всій своїй рафінованій дипломатичній красі. У 2016 пана вдалося уговкати – українці вистояли.
Сьогодні «позеленілий» кон'юнктурник Вадим Пристайко знову веде своєї. «Формула Штайнмаєра», виведена на українські терени «видатним дипломатом» Пристайком, матиме наслідком те, що черви поточать усю Україну.
Вадим Демиденко
