Чому чиновники прагнуть «будувати» економіку?

Днями віцепрем'єр та міністр економіки Юлія Свириденко представила «10 кроків побудови української економіки».

У ньому вона пише, що «тільки економічне зростання дає можливість державі виконати свою соціальну місію – створити рівні можливості розвитку для всіх українців...».

Коли мені говорять про рівні можливості розвитку, одразу з темряви виринає привид соціалізму. Чому чиновники прагнуть «будувати» економіку? До чого тут вони? Вона ж чудово розвивається без їхнього втручання.

Економічний розвиток автоматично означає розвиток освіти, медицини, інфраструктури. Це зовсім не соціальна функція держави. Допоки держава займається цими сферами, у нас ніколи не буде розвинутої  економіки, освіти, медицини...

Не можу проігнорувати ці 10 кроків, тому хотілось би провести невеличкий лікнеп у коментарях, поділитись тим, що би я залишив і що б переписав:

1. «Досягнення оптимального розміру держави». У статті сама міністр каже, що чим менше рівня держави, тим краще і наводить приклади країн з 10-20%, але у той же час для України пропонує оптимальний рівень у 30%. Пропоную замінити на однозначне «Зниження податкового навантаження до 10 % і навіть менше».

2. «Диверсифікація через малий та середній бізнес». Це означає, що держава планує втручатися, диригувати структуру економіки, хоча знову ж таки, на початку йшлося, що чим менше держави, тим краще.

Будь-яке управляння економікою призведе до гальмування економічного розвитку. Якщо вже хочеться, щоб розвивалися малі бізнеси - не чіпайте їх, приберіть кайдани, які держава накидувала на нас останні 3 роки. Пропоную цей пункт прибрати, як зайвий. 

3.  «Вільне регуляторне середовище». Не зрозуміле формулювання такого важливого питання. Пропоную переназвати цей пункт таким чином: «Тотальне дерегулювання, впровадження регуляторної гільйотини, досягнення першого місця у Рейтингу економічної свободи». Для довідки, у ньому ми зараз ми на 130-му місці.

4. «Забезпечення верховенства права». Не зрозуміло про що йдеться. Я б замінив на простіший: «Проведення термінової судової реформи».

5. «Експортна модель зростання». Знову ж йдеться про дирижизм, ускладнення імпорту, заохочення експорту тощо. Ця тема ґрунтується на хибних економічних думках, які руйнував ще 250 років тому Адам Сміт. Розподіл праці та торгівля - основа нашої економіки. Втручання, перешкоджання міжнародній торгівлі означає гальмувати економічний розвиток. Переконаний, що цей пункт треба прибрати.

6. «Інтенсивні капітальні інвестиції у промисловість». Я погоджуюся, що капітальні інвестиції головна причина економічного зростання. Але з інтерв’ю слідує, що головним інструментом бачиться «дешеві» кредити. А це насправді хибна думка. Продавати гроші за ціною нижчою за ринкові проценти - це все одно, що змушувати заправки торгувати за встановленою ціною нижчої за собівартість.

На збільшення інвестицій в економіку впливають лише умови для бізнесу! Будуть умови - будуть інвестиції. Тому пропоную прибрати і цей пункт.

7. «Розвиток сухопутної логістики». Мені взагалі подобається, коли чиновники щось там розвивають, хоча самі є проблемою та гальмом цього розвитку. Через війну збільшилися транскордонні потоки автомобільним транспортом. І автомобілі стали у чергах, у яких стоять добами. Через митників української і європейської сторін. Це одна з найгарячіших економічних проблем. Тому цей пункт потрібно змінити на: Спрощення митних процедур або ліквідація мит і митниці взагалі.

8. «Скорочення держави через масову приватизацію». У цьому пункті йшлося не про масову приватизацію, а про малу приватизацію. Чиновники відмовляються приватизовувати великі держпідприємства, а саме вони найбільше шкодять економіці. Тому цей пункт потрібно змінити: Тотальна приватизація всіх державних підприємств, включно із стратегічними у першу чергу!

9. «Розвиток соціальної сфери через приватно-державне партнерство».  Особисто я не зрозумів, про що йдеться. Але якщо про школи та лікарні, їх якнайшвидше потрібно приватизувати. Якщо ми хочемо мати якісну медицину та освіту. Цей пункт можна додати до попереднього або змінити на однозначне трактування: Приватизація освіти, медицини, інфраструктури тощо.

10. «Інноваційний прорив завдяки military tech та водним технологіям». Тут знову ж таки ми потрапляємо під вплив економічних міфів, що нібито мілітаризація економіки розвиває технології. Те, що нам потрібен інноваційний захист від ворога, беззаперечно. І на це потрібно витрачати ресурси. Так, це буде гальмувати економічне зростання, але безпека важливіша навіть за економіку. Та говорити, про те, що це буде нас розвивати – це, пробачте, не розуміти елементарних економічних принципів. Тому я би цей пункт назвав: Створення інноваційної системи оборони країни через розвиток приватної сфери ВПК.

Попри сказане, вважаю, що Юлії Свириденко треба й щиро подякувати. За те, що додала трохи світла та розбавила ліберальними економічними ідеями цей темний комуністичний угар, який панує сьогодні у владних кабінетах.

І на останок, хочу звернути увагу, що пані міністр говорить про сміливість. То може настав час не імітувати, а провести справжні та сміливі реформи? Може якраз зараз настав час перестати боятися змін?