Чому ми платимо кровʼю за капіталізацію іноземних корпорацій?
Стратегічний ресурс України можуть тихо вивести за кордон.
Прошу допомогти мені зрозуміти одну річ щодо Palantir.
Можливо, я щось неправильно зрозумів — тоді поправте мене, будь ласка, у коментарях.
Я вважаю, що головний міжнародний капітал України сьогодні — це наші знання про сучасну війну. Україна має те, чого не має жодна інша країна світу: дані, отримані в умовах реальної війни.
Не навчальні полігони. Не симуляції. Не штабні сценарії з PowerPoint. А реальна війна, реальні цілі, справжні результати ударів, телеметрія дронів, супутникові знімки з прив’язкою до бойових дій. Дані про ефективність рішень, озброєння, тактик і технологій у справжніх умовах війни.
Це унікальний масив даних. Його цінність вимірюється не лише грошима. Вона вимірюється міжнародним впливом, технологічною перевагою, майбутніми оборонними рішеннями і місцем України у світовій безпековій архітектурі.
Це стратегічний актив, який Україна може використовувати у відносинах із партнерами: в обмін на технології, інвестиції, оборонні рішення, політичну підтримку і геополітичні гарантії.
Я прочитав пост міністра оборони і, виходячи з опублікованого тексту, зробив для себе висновок, що Україна надала компанії Palantir доступ до наших унікальних даних.
Водночас я не до кінця зрозумів, що саме Україна отримує натомість.
Судячи з опублікованого, йдеться про безкоштовний доступ до сервісів цієї компанії.
Але тут я можу помилятися, бо не володію всією інформацією.
І от я намагаюся зрозуміти: ми передаємо цей масив — один із наших ключових стратегічних активів — просто за право користуватися їхньою програмою?
Безоплатно? Без контракту з конкретними цифрами? Без публічних умов? Без зрозумілої відповіді, хто тепер має права на ці дані?
Я ніколи так не хотів помилитися, як зараз.
Якщо я неправильно зрозумів — поясніть, будь ласка.
- Чи є у публічному доступі контракт із правами та обов’язками сторін?
- Чи є аудит того, скільки це коштує?
- Чи є гарантії, що Україна не віддає стратегічний актив за безцінь?
Бо поки я бачу тривожну картину: ми платимо кров’ю за дані, які хтось інший може конвертувати в капіталізацію, міжнародний вплив і великі гроші.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
