ДБР накрило нову контрабандну схему Хурсяків
Розкрита нова схема контрабанди м’яса на «Ягодині»: фігуранти — родина Хурсяка.
А ось і ще один висвітлений мною контрабандний кейс отримав увагу правоохоронців.
Прямо не віриться, але днями ДБР накрило м’ясо-рибну схему родини волинського митника Миколи Хурсяка, який разом із сином та спільниками серед митників організував ОЗГ з контрабанди м’яса та риби.
Від їхньої діяльності вже закрилися та збанкрутували кілька «білих» імпортерів, які, сумлінно сплачуючи податки, просто не витримували конкуренції з тими, хто контролює кордон і возить усе нелегально. І ніхто не міг їх зупинити.
Нагадаю, про діяльність банди Хурсяків я писав ще в серпні 2023 року — з великою кількістю фактів та документів.
Тоді вдалося з’ясувати, що, підробляючи документи, кілька компаній, контрольованих Хурсяками (ТОВ «Фудлайф Плюс», ТОВ «Еко Стор», ТОВ «Солар Трейдінг Сістем», ТОВ «Глорія Імпорт Плюс»), ввозили в Україну м’ясо та рибу за цінами, у 2–4 рази нижчими, ніж це могли робити великі імпортери за прямими контрактами з виробниками.
Для прикладу: 500 тонн хеку вони декларували по $1, тоді як мінімальна ціна офіційного імпорту була $2. Але митниця цього «не помічала». Ризики не спрацьовували.
1,4 млн кг сала (72 фури) у II кварталі 2023 року вони ввезли приблизно по 20 грн/кг при реальній вартості 40–60 грн. І так далі.
Потім мені вдалося встановити, що ці компанії ще й «вибирають» безмитну квоту України з країнами-партнерами — зокрема, з Канадою. Хурсяки скуповували різний непотріб, під який підкладали документи канадської компанії Siwin Foods Ltd, і проходили митницю без сплати мита.
Канадці офіційно підтвердили, що з компаніями Хурсяка не працюють взагалі.
Далі з’явилися факти, що ці компанії підробляють ветеринарні сертифікати європейських виробників. Французька компанія TRADIVAL SA офіційно відповіла, що подані однією з компаній, пов’язаних із Хурсяками — ТОВ «Глорія Імпорт Плюс», — ветеринарні сертифікати ними не видавалися.
Фактично ці компанії скуповували в Європі неліквідне м’ясо, друкували під нього підроблені ветеринарні сертифікати, везли в Україну контрабандою, а потім збували на ринках і — що особливо цинічно — постачали його на м’ясокомбінати.
Ось перелік заводів, які купували м’ясо у пулу компаній Хурсяків.
Скандал тоді був всеукраїнського масштабу, митниця навіть почала якісь рухи. А закінчилося все, знаєте чим?
Правильно — нічим.
У кінці 2024 року Галицький районний суд Львова виправдав компанію-імпортера, яка довела, що за ветеринарний сертифікат відповідає відправник м’яса.
І Хурсяки продовжили свою роботу.
Але тепер до них завітало ДБР, накривши на новій схемі.
Працюючи й далі на посту «Ягодин», вони вигадали для реалізації родинного бізнесу нову хитромудру схему.
Брали дві фури: в одну завантажували м’ясо, в іншу — сіль, і вони майже одночасно заїжджали на «Ягодин».
Сіль оформлювалася як сіль, а м’ясо оформлювалося… теж як сіль.
Фура з реальною сіллю була потрібна на випадок, якщо АСАУР спрацює на фуру з м’ясом (наприклад, «огляд-фотографування» чи рентген).
Тоді митники просто міняли в пункті пропуску номерні знаки фур, і всі форми митного контролю проводили вже з сіллю, а не з м’ясом.
Обшуки пройшли як у Хурсяків, так і в деяких співробітників митниці, які обслуговували цю схему.
Ну і на фото — класика жанру: автопарк Хурсяка, якого немає в декларації. Родинна фішка — номери 8383.
Хоча краще було б на одне BMW — «САЛО», на інше — «М’ЯСО».
НАЗК — ваш вихід.
