Дипломати у пісочниці
Не все так гарно, як видиться з вікон Офісу на вулиці Банковій...
Дипломати, політики, притомна мережа і психіатри поза пулом мінздорова Віктора Ляшка схиляються до висновку, що депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель має рацію – на жаль, її запитання щодо поголовної підсадки українців на голку таки риторичне.
Подивування політикині нашими реаліями: «Вони всі там вживають наркотики в Україні, чи що там відбувається?» – образливе. Ще й як. Але не треба заспокоювати себе, кобищанці, мовляв, закид стривоженої німкені стосується лише непевної дещиці українського суспільства, яка товчеться біля парламентського скаженого принтера. Ми ж з вами не вживаємо.
З іншого боку не все так гарно, як видиться з вікон Банкової. От якби зловили на нездатності сконцентрувати погляд одного слугу Ігоря Васильковського, можна було б відбрехатися від надто прискіпливої європарламентарки – одна ластівка весни не робить. Як і скупа доза – не кайф. Але ж погоріли «на коксі» ще двоє служивих – Євгеній Брагар та Олександр Юрченко, а троє – це вже система.
Зауважте, панове, наша політкоректність зашкалює: у зачепленому контексті – нюхати чи ні – ми утримуємося від коментарів гримасування найвеличнішого, коли йому в носі крутить. Могли б по повній закпинити нюхача, бо те видовище, продемонстроване паном Чекалкіним у «Зералаші», не кожному зеленому вірянину до снаги пережити. Шкодуємо убогого.
Наші на "Останньому Бастіоні" (не плутати з чужими «нашими»), звісно, у темі. Тож немає потреби розлого цитувати світ, який різко відреагував на белькотіння лідерів обох пісочниць – на Банковій і Грушевського.
Висловлювання найвеличнішого, вже сорокачотирирічного Нелоха та голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахімії про те, що Захід, а найбільше США, «сіють паніку» щодо ризиків повномасштабного наступу російської армії на Україну, схарапудили людство своєю безнадійною дурістю.
Дивіться. Якщо кум позичить вам гроші, якийсь час, принаймні, доки борг не повернете, ваші про нього панегірики нагадуватимуть читання житій. Людям ви будете захоплено розповідати і про кумові крила з-за плечей, і про те, що у нього свині найтовщі, і теща його – не відьма. Авжеж, і від залицянь до куми доведеться утриматися. Елементарна ж вдячність.
Тут же люди тобі не позичили – офірували за красиві очі 650 млн. доларів! Пруть тонни мілітарного залізяччя, аби ти проти щура вистояв. Англо-сакси з поляками у новий союз гуртуються, аби зупинити батиїв на підступах до цивілізації та тебе, дурня набитого, убезпечити. Навіть «діти Газпрому» в Берліні і ті сподобилися на благодійність, нехай і для блезіру: гаубиць жалко, так хоч захисних шоломів та польовий шпиталь підкинуть. Усім щира подяка від України, українців, нормальних громадян.
А тебе, дипломата засраного, цитує московитський ворог у Раді безпеки ООН Василь Небензя, фрау Віола фон Крамон-Таубадель у Європарламенті на тебе плюється, затурканий твоєю поведінкою дідусь Байден орієнтацію втратив – де «свої» республіканці, де «чужі» демократи?