До облаштувальників росії

«Как нам обустроить россию?», − питався колись їхній дисидент імперського розливу Алєксандр Солжєніцин, намагаючись фарш совка впхнути назад у м´ясорубку Біловезької Пущі.

Та якщо змиршавілий «Іван Денисович» після «Вермонтської осені» лише теоретизував про слов'янські скріпи під лицемірне єльцинське «прокинувся, хлебнув розсолу – думай про Україну», щурові ж заманулося попрактикуватися з нафантазованими скріпами. 

І ось щурячі практики поступово добігають кінця, маячать адженти – що нормальному світові робити з лепрозорієм?

Елітні експерти демонструють дива вигадливості, але стоячи на слизькій кладці рашистського лібералізму, чогось путнього не напрогнозуєш.

Ось трохи редагований нами накид одного з завсідників Каспаров.ру,  продовжувача справи Солженіцина.

Вже в перших числах 2023-го щур змусить таки прогресивне макронство запісяти Європу окропом, заявить: «Все. Стан здоров'я не дозволяє закінчити денацифікацію Зеленського, нехай погеноцидять здоровіші».

Вибори під аплодисменти Парижа, овації Буди з Пештом, мовчазне схвалення Сі. Електронне голосування. Воно – абсолютно демократичне на пеньках – робить царем качкограя.

Сп'яну Дімон ІІ оголошує перебудову 2.0, в Маріуполі підписує капітуляцію і просить вибачення у Зеленського, який нарешті може пильно подивиться в очі хоч кому-небудь. Наш їхнього пробачає, бо їхній підключає Газпром до Великого крабуду в рамках репарацій (плану Шольца-Абрамовича).

Захід щодень прихильнішає до знову вяліких культурістов і знімає санкції з яхт і аерофлотів, Петра Ілліча і Фьодора Міхайловіча, балету і МКС, на останню подають тосол. Чути призабутий мат на курортах Сан-Тропе. Рогозіну протезують задницю в Шаріте. 

Меркель оголошує шефство над діркою в Норд Стрімі, днює і ночує на ремонтних арбайтен. Газу в Європі – хоч *. Їдять.     

Дімон ІІ випадково у тверезому стані падає в басейн з качками.
Знову вибори і електронне голосування на пеньках – несподівано демократично перемагає до коліків знайомий цар під ніком Хайло ІХ-Х. Звинувачує покійного попередника у зраді інтересів лепрозорію, п'яній торгівлі скріпами, жорстокому поводженні з качиним підростом і відміняє всі реформи включно зі скасуванням кріпосного права.

Починає готуватися до визволення Донбасу.

Оця маячня можлива? Та запросто! Бо там не діють людські закони. І поки що ми з вами не знаємо, що протиставити повії з Мулен Руж. Гляньте, скільки ротів роззявлено на виставлені напоказ панталони в пацифістському канкані!

(Для тих, хто в темі проїздом: Мулен Руж – паризька вулиця із засиллям дівиць пригніченої соціальної відповідальності; канкан – французький естрадний дівчачий танець з високо піднятими ногами, коли видно все і його багато; Емманюель Жан-Мішель Фредерік - Макрон).

Авжеж, ані окупацією воронєжів, ані спробами перевиховати адрофагів ми себе не убезпечимо. Тому обома руками голосуємо за банальні речі: створення структурованої і ефективної системи резервістів (дозорець свиснув – ти з джавеліном у строю), відродження свого оборонпрому (петріот не петріот, а по магнітогорському танковому – що два пальці), звісно – НАТО.

А тут на хвіртці до НАТО й став, розтепірчивши руки, Емманюель Жан-Мішель Фредерік. «Тільки, − каже, − через мій le cadavre». Себто, по-нашому, «хіба на мої груди землі насиплють».

З огляду на оцього французького бодігарда, воно б не завадило й тишком-нишком збагатити уран до пристойних кондицій, але, на жаль, совість не дозволить. То ж доводиться залишатися в конвенціональних рамках, не чекаючи ні революцій, ні див за поребриком.

Нікуди той клятий андрофаголенд не з'їде, не розвалиться (Татарстану, Чечні і Саха бог у поміч, але), не перестане зазіхати на чужі пральні машини і собачі будки. Посадити ідіота на царство можуть лише ідіоти, а їм – нєсть числа. І там, і тут. 

Вакцинуймося, бо ідіотизм заразніший за ковід.