Друга спроба монополізації влади в Україні
Володимир Зеленський таки пішов шляхом Віктора Януковича. Дарма, що "ґарант" вперто не бажає вчитися на помилках попередників.
Поступово після виборів у 2019 році стало зрозуміло, моновлада — не така вже і моновлада, як здається на перший погляд. У тому сенсі, що там і ідеолоґічно різні люди, і фінансово різні люди (маю на увазі причетність до різних ґруп впливу).
При цьому сильних фіґур всередині самої влади було тá й лишається не так вже і багато. Одна з них — Арсен Аваков (але то вже історія); зараз його відхід виглядає як узгоджена дія.
Зовні це виглядає як посилення Андрія Єрмака; ну, а як буде насправді — подивимося. Юлій Цезар колись говорив: «Влада тільки виграє і посилюється від того, коли нею користуються помірно».
Що ж стосується цієї влади в Україні, то й у 2019 році, і зараз (при другій спробі монополізації на рівні вертикалі) залишається питання: під щó конкретно Офіс президента хоче всієї повноти й контрольованості влади? Під які завдання; вони взагалі є?
