Беліз замість Батьківщини

На сьомому році президентства Володимира Зеленського країна так і не дізналась, у яку саме з його офшорних компаній ми здаємо податки. Не полінуйтеся й зайдіть у декларацію президента — там знайдете цілком екзотичну географію: Кіпр, Беліз, Італія. Це не фінансова грамотність — це клінічна недовіра до власної держави. Можна не вірити у народ, у парламент, навіть у своїх міністрів, але не вірити у країну, яку очолюєш, — це політична шизофренія з кіпрською пропискою.

Назви його компаній звучать як назви чергових серіалів: Aldorante Limited, Film Heritage Inc., San Tommaso SRL — ніби спін-оф «Сватів» у жанрі офшорної комедії. У головній ролі — подружжя Зеленських, у ролі платника податків — український виборець, який, сплачуючи ПДФО, щиро думає, що фінансує армію.

Ні, друже, ти фінансуєш офіс у Нікосії.

А ще президент має патенти на винаходи. Але що саме він винайшов? Новий спосіб удавати чесного під час війни? Чи технологію, як під соусом «антикорупційної реформи» виводити дивіденди в Беліз? З таким хистом до інновацій йому б не Нобелівську, а патент на політичне лицемірство №95.

Порошенко, при всіх своїх гріхах, показує дивіденди бронемашинами, дронами, донатами. А Зеленський? Його внесок у ЗСУ — це, можливо, сценарій для нового фільму: «Слуга народу 4. Рятівник із Белізу». Бо на банківських скрінах армії його переказів не видно.

Може, ЗСУ не його армія, як і країна — не його країна? Хто платить роялті за «квартальні» жарти — США, Франція чи все ж таки ерефія? Бо головний ринок збуту для «квартальних» сюжетів досі на просторах СНД.

А коли «корисні моделі» зареєстровані в Україні, а гроші лежать у Белізі — це не бізнес, а схема «нацарювати сто рублів і чкурнути». Після «Pandora Papers» стало ясно: Maltex Multicapital Corp, Davegra Ltd, San Tommaso SRL — ось справжні столиці його довіри.

Зеленський пояснював, що все це — «для захисту від росіян». Та виходить, що головна загроза — не москва, а дзеркало у власному кабінеті.

Джерело