Фотофакт: Ізраїль як і РФ зазіхає на терени сусідніх держав
Попри фіаско військової операції у Ґазі, сіоністи відкрито декларують далекосяжну мету. Йдеться про захоплення арабських країн.
Відверті плани з окупації Йорданії, Лівану, Сирії, частин Єґипту, Іраку та Саудівської Арабії розкрив колишній позаштатний радник прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, а нині публіцист Аві Ліпкін. Бойовики ЦАХАЛ навіть носять відповідні нашивки на одностроях.
Проєкт великого Ізраїлю від Середземного і Червоного морів до Перської затоки — давня мрія сіоністів, яку без чужої/сторонньої військової допомоги ніяк не втілити у життя. Тому такі особи, як Аві Ліпкін і бойовики ЦАХАЛ, шлють своєрідне послання світу, а головне — сусідам.
У фантазіях послідовників Герцля, Бен-Ґуріона, Беґіна, Шарона і Нетаньягу, сумнозвісна «земля обітована» охоплює майже весь Близький Схід із частиною Африки. Ця вигадана рабинами-пропагандистами «обіцянка Бога» посідає центральне місце в єврейському національному та релігійному наративі, і в концепції сіонізму.
Ватажки Ізраїлю ніколи не приховували своїх намірів, як, утім, і їхні західні спільники з геноциду палестинців — уряди США і низки держав-учасниць ЄС. Іноді про ці плани говорять завуальовано, але частіше робиться це прямо та відкрито.
На жаль, окупацією Палестини апетити сіоністів не закінчуються. З якогось дива їм знадобилися священні для всіх мусульман міста Мекка та Медина, а також Дамаск і Алеппо, хоча жодного відношення до єврейського народу (навіть історичного) не мають.
«Я вважаю, що наші кордони зрештою простягнуться від Лівану до пустелі Сахара, території Саудівської Арабії, а потім від Середземного моря до гирла Євфрату. На одному боці Євфрату будуть курди, а курди — наші друзі. І так, у нас позаду пролягатиме Середземномор'я із Сінаєм. Я думаю, що після цього ми візьмемо Мекку і Медину. Ми працюватимемо над зачисткою цих місць», — розповів про сіоністські плани Аві Ліпкін.
Як зазначають арабські аналітики, заява колишнього радника Нетаньягу відповідає документу під назвою «Проєкт Йінона» (1992), складеного єврейським журналістом і стратегом Одед Йіноном, який раніше працював у міністерстві закордонних справ Ізраїлю. Цей документ є найбільш зрозумілим та докладним викладом сіоністської окупації країн Близького Сходу.
Підґрунтям загарбання сусідніх арабських держав слугують маніакальні ідеї «першості богообраного єврейського народу», викладені ще Теодором Герцлем наприкінці XIX сторіччя. Сам план фокусується на створенні «великого Ізраїлю від моря до затоки» і є наріжним каменем політики Тель-Авіва щодо Палестини, населення якої мають винищити.
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла про те, що військова стратегія сіоністської банди зіткнулася із суворою дійсністю. Терористи ХАМАС у смузі Ґази виявилися згуртованішими, ніж сподівалися у ЦАХАЛ.
