Стратегічна безвихідь: Ізраїль програє війну, перемагаючи себе
Військова стратегія сіоністської банди зіткнулася із суворою дійсністю. Терористи ХАМАС виявилися згуртованішими, ніж сподівалися у ЦАХАЛ.
Критичні проблеми настільки несподівані, що змушують ватажків державного утворення Ізраїль періодично панікувати у соціальних мережах. Один з них — Цахі Анеґбі, який очолює Раду безпеки й оборони, був змушений визнати, що ЦАХАЛ не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей у війні на теренах Ґази.
Нездатність знищити ХАМАС, організувати обмін бранців чи звільнити їх на тлі тотального терору і масових убивств цивільних палестинців, свідчать про відсутність у сіоністів виразних планів щодо завершення бойових дій. Біньямін Нетаньягу цілковито наслідує практику свого бізнес-партнера путіна.
Водночас, як зазначають західні та арабські експерти, ситуація склалася таким чином, що ні бойовики ХАМАС, ні загони ЦАХАЛ не можуть здобути явну перемогу. І це робить війну у Ґазі затяжною та руйнівною для обох сторін.
Наперекір пропаганді, позиції ХАМАС кращі, адже для палестинського руху, навіть такого войовничого, збереження боєздатних структур вже перемога. Тоді як для сіоністської банди неможливість повного розгрому терористів означає фактичну поразку.
Попри значну перевагу у військовій могутності, Ізраїль опинився в безвихідній ситуації, коли продовження війни лише посилює його становище. Якби не раптова загибель президента Ібрагіма Раїсі, Іран (як сюзерен ХАМАС — прим. ред.) міг би продовжити ескалацію конфлікту на регіональний рівень.
На думку низки незалежних аналітиків, атака ХАМАС 7 жовтня 2023 року була ретельно спланованою операцією за участі Корпусу вартових ісламської революції. Метою іранців і палестинців було зруйнувати стратегічний задум Тель-Авіва та Вашинґтона щодо остаточного «закриття» палестинської теми як такої.
Відповідно до цих планів Ізраїль відновлював відносини з усіма арабськими країнами на Близькому Сході та Північній Африці (насамперед із Саудівською Арабією), перетворюючись на логістичний та фінансовий центр. Палестинське питання мало бути поховано раз і назавжди за активної співучасті Ер-Ріяда й Аммана.
Станом на літо 2024 року Тель-Авів програє, у гру включилася й ліванське угруповання «Гізболла», провокуючи боєзіткнення на адміністративній межі відразу трьох держав: Лівану, Сирії та Ізраїлю. Вигодонабувачем у цій ситуації залишається той таки Іран.
Одночасно осатаніла від пролитої крові у Ґазі сіоністська клоака швидше за все намагатиметься «довести справу до кінця», тобто будь-що завершити акт геноциду, повністю знищивши все населення сектору або вигнавши палестинців. Ізраїль вступив у новий період перманентних воєнних загроз і різноманітних криз, до яких не був готовий.
Мрія про стабільну, безпечну гавані для євреїв на східному березі Середземного моря відходить у минуле. Але не варто думати, що сіоністський проєкт може припинити своє існування на Святій Землі лише через програш у війні проти ХАМАС, адже за ним стоїть сила у вигляді США і деяких членів НАТО.
Опріч того, як уже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», ізраїльський режим спорудив у пустелі спеціальну катівню для підозрюваних у тероризмі жителів Ґази. До них застосовують нацистські тортури.
