ФСБ грабує Лувр. Сліди від організатора пограбування Лувру ведуть у Москву

Слідство вийшло на фігуру П’єра Маліновського — колишнього офіцера Іноземного легіону, тісно пов’язаного з кремлем, ФСБ і партією Ле Пен. Встановлено, що він уже влаштовував колишніх військових і найманців на роботу охоронцями в музеях Франції, і саме через цих людей відбувалися викрадення рідкісних і цінних артефактів.

Джерела в поліції заявили, що відпрацьовуються версії зв’язку злочинців із тими, хто мав доступ до внутрішньої інформації про об’єкт — насамперед із колишніми охоронцями музею, серед яких є особи, працевлаштовані за рекомендацією «російського громадянина, який тривалий час співпрацював із військово-історичними фондами». Офіційно ім’я не називається, проте йдеться саме про фігуру, пов’язану з праворадикальними французькими та російськими колами.

П’єр Маліновський — постать, навколо якої сплітається загадкове павутиння міжнародних зв’язків, кримінальних підозр і політичних інтриг. Народжений у Франції в родині з російським корінням, він проходив службу у Французькому Іноземному легіоні, а згодом зблизився з праворадикальними політичними колами Франції — зокрема з Жаном-Марі Ле Пеном, для якого курував контакти з москвою.

На початку 2010-х Маліновський почав активно працювати в російсько-французьких військово-історичних і культурних проєктах, ставши президентом Фонду розвитку російсько-французьких історичних ініціатив. Віцепрезиденткою фонду була юна Єлизавета Пєскова — донька прессекретаря президента рф дмітрія пєскова, що підкреслює політичну вагу зв’язків Маліновського.

Останні роки він проживав у росії, а потім переїхав до ОАЕ. На початку 2025 року в москві було вилучено колекцію золотих монет I–V століть, викрадених із музею Сен-Ремі у Франції — у справі, де Маліновський фігурує як організатор.

Встановлено, що він наймав колишніх військових і найманців на посади охоронців у французьких музеях, через яких і здійснювалися крадіжки рідкісних і цінних артефактів. Частину викраденого, зокрема найцінніші предмети, Маліновський переправляв до росії та ОАЕ.

«Маліновський є головним підозрюваним в організації крадіжок монет та інших історичних цінностей із музеїв Форт-де-ла-Пампель, Сен-Ремі та Муніципального історичного центру», — пишуть журналісти.

Версія слідства припускає, що саме коло Маліновського може бути пов’язане з «крадіжкою століття» в Луврі. Французька поліція перевіряє його роль як організатора викрадення раритетів і творця ланцюжка збуту викрадених цінностей.

Ще одна важлива цитата:

«Французька влада має намір інкримінувати П’єру Маліновському спробу дестабілізації політичної ситуації у Франції шляхом викрадення з Лувру національного надбання країни — коштовностей Наполеона».

Якщо відкинути скромність, треба сказати: ми з вами першими ще 26 жовтня обговорювали цей сценарій. Публікація під назвою «Лувр виявився «паперовою фортецею» висувала гіпотезу про політичне замовлення нападу на Лувр. Ось цитата з неї:

«Враховуючи політичну шкоду, уже завдану Франції цим актом культурного тероризму, ми б не відкидали ймовірність замовника, якому потрібні не коштовності Жозефіни, а національне приниження країни, відчуття безпорадності й спустошення, спричинене легкістю та безкарністю проникнення у «святая святих» європейської самоідентичності.

Це набагато більше схоже на успішну операцію гібридної війни, ніж на зухвалий злочин. Злодії не чіпали діамант, що лежав поруч, по дорозі загубили, мов дріб’язок, безцінну корону… Складається враження, що для них сам факт крадіжки був важливіший за здобич».

З появою у медіапросторі фігури Маліновського ця смілива гіпотеза набирає дедалі більшої реальності.