Галина Третьякова: «Дайош по 150 літрів самогону від кожної корови!»
Добре, що її Лігачов не чує.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова слугою народу стала випадково, як і решта її однопартійців, внаслідок масового навіженства того ж таки народу. Неофіційно входить до депутатської групи, представники якої навіть у середовищі всуціль непевної монобільшості вирізняються особливо радикальним юродством.
Якщо зачинателі нового стилю депутатської культури Богдан Яременко, Євгеній Брагар, Олександр Корнієнко, Ольга Василевська-Смаглюк, Руслан Стефанчук тощо увійшли до топ-списку ініціаторів маразматичних ідей окремими, точковими спалахами хворобливої уяви, то слуги Давид Арахамія, Максим Бужанський, Ірина Верещук, Микола Тищенко, Олександр Дубінський, Ірина Венедіктова зашквари поставили на конвеєр.
Ба, навіть на цьому тлі зеленої цвілі колоритною плямою обрисовується екс-генеральний директор Української федерації убезпечення, інженер-механік авіадвигунів і магістр фінансів, а нині чільний законодавець у сфері соціального буття Галина Миколаївна Третьякова. Її завидна послідовність у демонстрації людиноненависництва вже й не дивує.
Ця пані застовбила за собою цілу низку провокаційних новацій у стилі практик світових відщепенців від канібала Жана Беделя Бокасси (центральноафриканський імператор спершу з'їв свою коханку Доріс, а потім снідав, обідав і вечеряв винятково печенею зі своїх політичних противників) до мокшанської Блідої Молі. Діяльність останньої коментарів не потребує.
Вони так пристрасно, з якимось чи не первісним шалом накинулися на законодавче поле, що вражене їхньою революційною енергією суспільство заціпеніло, очікуючи на армагеддець у ліпшому випадку. Було відразу видно, що ці майбутні корабельні сосни і баби-да-а-а здатні зупинити Лаврова на всьому скаку, реанімувати комуняцькі мумії дідків-пацифістів і посадити Порошенка.
Зокрема, нестримна плотська жага Третьякової до всього нового і яскравого виявилася вже у гучному епізоді з новим матрацом. Тепер можна іронізувати, але у той момент лише залізна витримка новоспеченої парламентської леді та рафінований патріотизм дозволили Галині Миколаївні досидіти до кінця обговорення закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО», коли на її смартфон надійшла радісна звістка від бой-чоловіка: «Можливо сьогодні привезуть новий матрац».
Могутня хвиля еротичного збудження прокотилася фракцією слуг народу, накрила Стефанчука, котрий конвульсивно вхопився за Разумкова як за рятівний нейтральний обапіл, а ідеологічний візаві Третьякової, колега Ілля Кива був помічений з рухами, що нагадували мастурбацію.
«Секс на новому матраці. Ура-а-а!», ‒ захвату голови комітету від передчуття випробувань ходових якостей постільного придбання не було меж. Спітнів навіть смартфон.
Пізніше Третьякова зробила спробу повернути до України кріпосне право, замінивши Трудовий кодекс на звід драконівських антиробітничих параграфів на кшталт законів Драконта в Афінській республіці VII ст. до н.е.; заприсяглася поховати профспілки; закликала впроваджувати сінгапурський досвід стерилізації малоосвічених жінок, котрі, на експертну думку нардепки, продукують дітей «дуже низької якості».
Наразі маємо ще один. Екстравагантний. Слуга народу Галина Третьякова вирішила піднімати занапащену в Україні молочну галузь з допомогою... легального самогоноваріння.
Якщо законодавча новела не є виявом синдрому певної залежності, то доводиться припустити – оце вчергове даються взнаки наспіх проведені «трускавецькі читання». Бо набраних з вулиці маргіналів вчити треба було з азів, з «мама мила раму».
«... Якщо за кордоном можна знайти віскі, шнапс, який виготовляють фермери, то чому ми не можемо виробляти свій власний самогон – як чистий, так і настояний..., ‒ на пальцях пояснює соціальна головиха бачення балансу між виробництвом молока і самогону. – Буде крафтовий самогон, який гнатиме саме це домогосподарство. У фермера буде своя пляшечка, своя етикетка. Він буде розвивати економіку, продавати свій продукт, він буде виробляти зокрема й молоко. Що в цьому поганого?».
Ні-ні, пропустити чарочку-другу крафтової цілющої настоянки вряди-годи і ми не проти, тим паче у скрутні для спілкування часи пандемії, але запроваджувати прямо пропорційну залежність збільшення надоїв молока від самогоноваріння?! Ну, винахідники, ну, раціоналізатори.
Котрась з молоденького журналістського підросту, вражена практичними розрахунками творців самогоно-молочного українського парадайзу, запитала Галину Миколаївну, як узгоджується норма в 150 літрів спирту з тонною молока, адже посполитій бабці-фермерші для цього доведеться заводити не дві-три корівчини – череду.
Майбутня сільська ґаздиня, а нині все ще, на жаль, депутат, пообіцяла: «Коли я завершу депутатську діяльність, то для того, щоб гнати самогон, який є високодохідним продуктом, куплю двох-трьох корів. І цей баланс виготовлення молока в поєднанні з самогоном є високодохідним, призведе до того, що домогосподарство набуде ознак прибутковості».
Радимо шановному коров'ячому радикалу Олегу Валерійовичу Ляшку, чиї одіозні ідеї з теж відчутно маніакальним відтінком щодо всеукраїнської коровизації безславно почили в бозі, пильніше придивитися до ситуативної соратниці – щось у розбавлянні молока самогоном таки є.
Адже після неминучої за кухликом крафтового коктейлю «швидкої насті» можливе хоч би якесь, хоч би й тимчасове протверезіння.
