Голодні – небезпечні, а ті, хто наситився, – ущербні

ПОЛІТИКА
07.07.2023, 20:21
Голодні – небезпечні, а ті, хто наситився, – ущербні
Фото: Facebook

Головною метою геополітики є боротьба за ресурси. Інструментом для її досягнення зчаста виступають конфлікти різної активності.

Відтак решта сфер, де триває боротьба між державами, – це реалізація стратегічних завдань, які є частинами однієї великої геополітичної мети. Світова спільнота, ймовірно, не одне століття змушена перебувати у геополітичній грі, у різних ролях.

Правила такі, що геополітичну гру не можна зупинити, оскільки припинення гри означає загибель і виродження будь-якої держави. Через те, що виживання та безпека – це глобальна мета будь-якої цивілізації, кожен прагнутиме зайняти те становище у політичній, економічній та військовій картині світу, яке забезпечить її досягнення.

Символьна боротьба Моря (води) і Суходолу (землі), якнайкраще демонструє неминучість протистояння. Залишається питання, наскільки кожен із нас готовий протистояти неминучості.

Власне, щоби зберігати рівновагу, правителі (політичні лідери чи диктатори – прим. ред.) постійно шукають систему противаг і методи стримування опонентів. І вони не обов'язково виражені у воєнному протистоянні, для цього є шляхи дипломатичні, торговельно-економічні, ідеологічні та культурно-релігійні...

Прикладів, як то кажуть, удосталь. Просто зазерність до підручника з усесвітньої історії!

Натомість аби вирішувати такі завдання підвищеної категорії складності, наведені вище, – потрібні добре підготовлені люди (фахові кадри – прим. ред.). У такі періоди з'являються унікальні політики та дипломати, відбуваються технологічні прориви у техніці та озброєнні, створюються групи спеціального призначення, які здатні у невеликій кількості вирішувати важливі стратегічні та тактичні завдання.

У тому числі важливим фактором є рівень цивілізованості конкретної держави. Бідні та "голодні" завжди скидали на дно історії тих, хто наситився, і так реалізували важливий перехід від етапу "нецивілізації" до етапу "цивілізації" й навпаки; це нескінченний колообіг.

І що безперечно турбує, так це явна тенденція, образно і метафорично описана у доволі, актуальній як для України, так і для решти світу книзі "Ефект Робінзона Крузо". Наведемо знаковий уривок звідти:

«...Залиш, бо ці мухи напівзогнилих частин моїх наситились, і тепер мало мене засмучують й уже не турбують. Коли ж прилетять інші, голодні, то створять мені більше страждань».

Іншими словами, уроки історії свідчать: держави, які не пройшли шлях трансформації та перезавантаження, втрачали свою цивілізованість чи гинули зовсім. Безперечно, українці сьогодні також мають над чим поміркувати.

Читайте також:
Політика
Грошові перекази на лікування з-за кордону: коли українцям можуть нарахувати податки у 2026 році.
18 травня, 10:05
Політика
Що ховається на 803 сторінках нового Цивільного кодексу?
17 травня, 10:03
Політика
Зауваження до нового Цивільного кодексу є обґрунтованими, адже реформа зачіпає фундаментальні права та соціальні інститути.
15 травня, 20:42
Опінії
Чому влада раптом згадала про тих, хто виїхав.
07 травня, 19:53
Політика
Депутат Нагорняк пропонує залишити інвалідність лише ветеранам війни.
05 травня, 11:38
Політика
«Доброзвичайність» замість права: як новий кодекс Стефанчука відкриває двері для свавілля.
04 травня, 19:19