Голодні – небезпечні, а ті, хто наситився, – ущербні
Головною метою геополітики є боротьба за ресурси. Інструментом для її досягнення зчаста виступають конфлікти різної активності.
Відтак решта сфер, де триває боротьба між державами, – це реалізація стратегічних завдань, які є частинами однієї великої геополітичної мети. Світова спільнота, ймовірно, не одне століття змушена перебувати у геополітичній грі, у різних ролях.
Правила такі, що геополітичну гру не можна зупинити, оскільки припинення гри означає загибель і виродження будь-якої держави. Через те, що виживання та безпека – це глобальна мета будь-якої цивілізації, кожен прагнутиме зайняти те становище у політичній, економічній та військовій картині світу, яке забезпечить її досягнення.
Символьна боротьба Моря (води) і Суходолу (землі), якнайкраще демонструє неминучість протистояння. Залишається питання, наскільки кожен із нас готовий протистояти неминучості.
Власне, щоби зберігати рівновагу, правителі (політичні лідери чи диктатори – прим. ред.) постійно шукають систему противаг і методи стримування опонентів. І вони не обов'язково виражені у воєнному протистоянні, для цього є шляхи дипломатичні, торговельно-економічні, ідеологічні та культурно-релігійні...
Натомість аби вирішувати такі завдання підвищеної категорії складності, наведені вище, – потрібні добре підготовлені люди (фахові кадри – прим. ред.). У такі періоди з'являються унікальні політики та дипломати, відбуваються технологічні прориви у техніці та озброєнні, створюються групи спеціального призначення, які здатні у невеликій кількості вирішувати важливі стратегічні та тактичні завдання.
У тому числі важливим фактором є рівень цивілізованості конкретної держави. Бідні та "голодні" завжди скидали на дно історії тих, хто наситився, і так реалізували важливий перехід від етапу "нецивілізації" до етапу "цивілізації" й навпаки; це нескінченний колообіг.
І що безперечно турбує, так це явна тенденція, образно і метафорично описана у доволі, актуальній як для України, так і для решти світу книзі "Ефект Робінзона Крузо". Наведемо знаковий уривок звідти:
«...Залиш, бо ці мухи напівзогнилих частин моїх наситились, і тепер мало мене засмучують й уже не турбують. Коли ж прилетять інші, голодні, то створять мені більше страждань».
Іншими словами, уроки історії свідчать: держави, які не пройшли шлях трансформації та перезавантаження, втрачали свою цивілізованість чи гинули зовсім. Безперечно, українці сьогодні також мають над чим поміркувати.
