Хто допоміг Коломойському уникнути обґрунтованого та кримінального переслідування з боку НАБУ
У посольстві США в Україні вже гучно реготали зі змісту цього шедевру Криворізької юридичної школи (підозри Ігорю Коломойському)
Політично стурбовані громадяни цікавляться, хто є автором безсмертних рядків, які тиждень тому всі ЗМІ назвали підозрою Ігорю Коломойському?
Хто увіковічив свої прізвища написанням цього процесуального сонету, немов Петрарка в часи раннього Рисорджименто?
Відповідаю: ані детектив Кирієнко, ані прокурор Демʼянчук не мають відношення до авторства цього дибілкуватого тексту, який називають повідомленням про підозру Коломойському (вони його тільки підписали і є процесуальними фунтами).
Цей безглуздий і дурнуватий набір слів писав власноруч начальник першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора Ігор Стадник, а вичитував і корегував начальник управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора Олександр Таркан.
Наказ про написання цієї дурні Таркану надав гаманець Костіна та за сумісництвом його заступник Дмитро Вербицький, який останнім часом дуже переляканий, що Костін може скоро звільнити крісло генерального прокурора і йому доведеться переїхати із сучасної будівлі на Різницькій до хати у діда Лукʼяна, де на нього чекає друг – колишній Одеський воєнком Борисов.
А тому Вербицький руками своїх підлеглих Таркана та Стадника готовий виконувати будь-які забаганки Офісу Президента.
Ці прокурорські пройдисвіти жодного разу не відкривали Кримінальний процесуальний кодекс України, а тому їм невідомо, що статтею 277 (зміст письмового повідомлення про підозру) визначено, які відомості має містити повідомлення, а статтею 276 визначено вичерпні випадки повідомлення про підозру.
Тож ще принтер не встиг роздрукувати повний текст безглуздого набору слів, який ЗМІ називають повідомленням про підозру Коломойському, а в посольстві США в Україні вже гучно реготали зі змісту цього шедевру Криворізької юридичної школи (дякуючи американським платникам податків посольство має технічну змогу отримувати інформацію одразу, як вона зʼявляється).
І якщо Ігорю Валерійовичу ця вистава мало чим допоможе, то ось Вербицькому, Стаднику й Таркану потрібно замислитись над своїм майбутнім, бо тепер західні партнери України розглядають їх як осіб, які своїми діями допомагали стовпу української корупції Коломойському уникнути обґрунтованого та кримінального переслідування з боку НАБУ.
Принаймні, якщо НАБУ невдовзі повідомить про підозру Вербицькому, Стаднику й Таркану, вони знатимуть, за що саме.
