Хто в тилу переховує армії ухилянтів

Зараз, за офіційними даними, у нас 1 – 1.2 млн складу Сил оборони України. Якщо дозволити невеличку математичну неакуратність, то кількість ухилянтів (за версією Арахамії) можна визнати як вдвічі більшу за тих, хто зараз за списками військових частин рахуються як захисники Батьківщини.

Що це співвідношення означає? 

Що за умов навченості усіх учасників і якби ухилянти не ухилялися, наші військові могли б, приміром, півтора року воювати, а три роки бути у цивільному житті – мати сімейне життя, виховувати дітей, розвиватися як фахівці, підіймати економіку тощо.

Левова частка особистих і економічних проблем, які так болять зараз воюючій армії, просто зникла. Не було б тієї колосальної втоми та зневіри від невизначеності, яка зараз примушує сотнями тисяч тікати в СЗЧ.

Але тут треба не зупинятися і піти далі. Скажу чесно, я не вірю, що у нас воює 1 млн. Реально тримає фронт і оборону тилу набагато менша цифра, приблизно 300-500 тисяч. Можете мені не вірити, але краще – повірте.

Тому оці цифри я готовий ще скоригувати. Рік війни – і якби не було масового ухилянтства як явища, то можна було б 4-5 років знову спокійно чекати своєї черги.

Для багатьох нині це звучить як фантастика, але математика – річ уперта.

У нас в тилу ховаються ще 3-4 армії.

Хто ж ховає ці кілька армій у тилу?

Що зараз робить держава з цими 2 млн ухилянтів?

Нічого.

Кількість кримінальних проваджень, які у 2025 році передані до суду з обвинувальними актами за ухилення від призову на військову службу, становить... 1030 (тут немає помилки — тисяча тридцять проваджень).

Із двох мільйонів навіть офіційно визнаних ухилянтів — це мікроскопічні 0,05%. Тобто фактично у нас, у воюючій Україні, немає жодного реального кримінального покарання за ухилення.

Ну, не будемо ж ми вважати штраф у кілька десятків тисяч реальним покаранням... Хоча стоп — у нас і штрафів практично немає.

Первинний розгляд питання щодо штрафів у нас — відповідальність ТЦК. Коли журналісти свого часу звернулися до органу, який керує центрами комплектування, там відповіли, що статистики щодо кількості штрафів не ведуть.

Ну й справді, навіщо нам ця статистика? От я, приміром, пів року згадував страшні цифри СЗЧ — так їх наприкінці минулого року просто сховали від публікації.

Правда, як тепер без цієї інформації — класно ж стало? Ніхто вже про СЗЧ як явище і не згадує. Хіба що ті, хто у війську, інколи пишуть про це в інтернеті. Але хто їх там слухає.

Були цифри, які просочувалися у ЗМІ. Найбільша, яку я знайшов (із грубим заокругленням угору), — 180 тисяч штрафів на рік. Це означає, що в кращому разі штраф за рік виписали лише кожному десятому ухилянту.

Але! Це нараховані, а не реально стягнуті суми. Стягнутих — у рази менше. Проваджень у виконавчій службі — десятки тисяч, із них не більш як третина — виконані.

«Ухиляйся — нічого тобі не буде», — каже наша державонька.

Джерело

«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»