І що у сухому залишку: фанаберія чи таки бридня?
Збагачуємо лексикон: ФАНАБЕРІЯ – недоречна гордість, пиха, чванливість; БРИДНЯ – безглузді думки, химери.
Блазень в історичній його тяглості міг бути яким завгодно. Згадайте шекспірового – як же й гризлися в ньому ідеальне з реальним, трагічне з комічним, сакральне з профанним (нечистим, непосвяченим, неосвіченим), серйозне зі смішним, нарешті – тлінне з вічним.
Наш блазень на псевдо Нелох майстерно вписався в образ ще в роки криворізького совкового дитинства. Дивіться «Зералаш» Дмитра Чекалкіна про «Дядечка Скруджа».
Усі ознаки традиційного блазнювання у нашому випадку мають місце. Тут нам і фамільярно-базарна мова з грою слів, міміки та інтонацій з акцентом на приблатненну «хріпотцу», пародійна клятьба і відосикові плачі, демонстраційна сексуальність, «собача латина» тощо. Саме те, що по приколу заходить бидлу.
Але в чому не можна звинувачувати традиційних блазнів, так це в дурості. Шекспірівський взагалі – розумник на рівні Сократа. Наш теж 2 роки, в принципі очікувано впізнавано, грав роль Голобородька, якого-не-якого вчителя історії. Щоправда, замінивши велик на комфортніший кортеж і комуналку – на затишнішу Конча-Заспу. Дурість пробивалася епізодично, і ми цю «чесноту» зазвичай виносили за дужки – з ким, мовляв, не буває?
Та й те, інколи відрізнити блазнювання Нелоха від несосвітенної дурості було важкувато. Дурень чи блазень фоткався з Мендель у халаті? Яка іпостась з вистрибом цілувала Лисого у лисину і бігала між струменями фонтанчиків?
Чий підпис стоїть під указом про присвоєння звання «заслуженого артиста» Потапу без Насті, а «народного» – кавеенщику-джентльмену Філімонову? Головне – піпл хавав, аж за вухами лящало!
Та ось, нарешті, наші вагання з приводу роздвоєння у класифікації одіозного персонажа сучасного українського «політикуму» добігли кінця. Бо дати команду (а хтось сумнівається у авторстві?) «небайдужим» тітушкам у припубертатному віці на всенощну під вікнами п'ятого попередника блазень не міг – смішного у провокативному безсонні мешканців Козина малувато. Якщо врахувати ще й проплату участі маргінального молодняка спортивної статури в «протестній» акції – чиста дурість.
Що ж, вступаємо у нову фазу. Лозунг клоунів: «Вдаримо геніталіями по роялю» знято, висить білборд злочинців з нахабним: «Зачиніть ящик Pandora Papers, а то…».