Індія-Вірменія-Іран: союз трьох?
Кавказький вузол усе більше обростає новими учасниками. Єреван і Баку все ще не є самостійними гравцями навіть на тлі фіаско Москви.
Перед Тегераном постала явна загроза – виникнення сухопутного коридору між Туреччиною і Азербайджаном, відтак – і нарощення постач зброї останньому не лише від Туреччини, а й Ізраїлю. В Ірані цього дуже не хочуть.
А проте, зв'язки азербайджанців і євреїв дуже давні, що видно на прикладі "Кавказького Єрусалиму" – поселення Червона Слобода, населеного гірськими євреями. Баку активізував контакти з Тель-Авівом із 2013 року, коли іранський парламент сказав, що хоче переглянути Туркманчайську угоду 1828 року – іншими словами, висловив претензію на суверенну територію Азербайджану.
Посилення тюрків і євреїв на Кавказі – страшний сон для Ірану! У такому разі він буде відрізаний від Чорного моря й відповідних транспортних можливостей, а Іранський Азербайджан отримає краще підґрунтя, аби заявити про прагнення возз'єднатися з Азербайджанською Республікою.
Колишній міністр закордонних справ Ірану Камал Харразі називає цю перспективу "Туранським коридором під егідою НАТО". Звісно, що під НАТО він має на увазі не стільки Туреччину, скільки США і їхнього близькосхідного нукера – Ізраїль.
Іншого вибору, опріч як підтримувати Вірменію, в Ірану на сьогодні не має. Звідси й плани переорієнтувати Міжнародний транспортний коридор "Північ – Південь" з Азербайджану на Вірменію.
Таке проблематичне становище Ірану не входить у плани ще одного потужного гравця – Індії, якій теж потрібен коридор "Північ – Південь" як альтернатива китайському "Поясу і шляху". Ще більше загострює ситуацію той факт, що на боці Азербайджану виступив Пакистан – запеклий ворог Індії, звідси маємо ймовірність того, що невдовзі Індія продасть Вірменії реактивні системи залпового вогню "Пінака".
А що ж кажуть США? Здавалося б, вони захочуть використати будь-яку можливість для тиску на Іран, а тому підтримають Туреччину й Азербайджан.
Утім нещодавній візит Ненсі Пелосі й прийняття поправки Паллона, що обмежила американську допомогу Баку, свідчать про зворотне. Вочевидь, Вашинґтону не потрібна ситуація, де одна зі сторін отримає вирішальну перевагу й тим самим ще більше антагонізує суперників і викличе новий виток ескалації.
