Казахстан побоюється нападу з боку росії та готує війська

Казахстан вирішив збільшити власний оборонний бюджет на 441 мільярд тенге або близько 918 мільйонів доларів

Казахстан переосмислює привілейоване становище московії у своїй зовнішній політиці та налагоджує контакти з такими країнами, як США, Туреччина та Китай, повідомляє The Wall Street Journal.

Казахстан вирішив збільшити власний оборонний бюджет на 441 мільярд тенге або близько 918 мільйонів доларів на тлі війни московії проти України.

За словами високопосадовця в казахстанському уряді, частина грошей піде на збільшення військових резервів.

Казахстан отримав уроки з запеклого опору України, додав чиновник, а саме, що він має реформувати свою армію, щоб вона стала більш мобільною та вмілою у боротьбі з гібридною війною, яка використовує поєднання звичайних бойових дій та таких методів, як кібервійна, дезінформація та втручання у вибори.

У той час, як дехто на Заході говорить, що російську армію викрили як «паперового тигра», високопосадовці з цієї центральноазійської країни заявили виданню, що страх перед агресивними московітськими амбіціями тільки зростає.

Наприкінці квітня міністр національної оборони Китаю Вей Фенхе відвідав Казахстан і зустрівся з президентом Токаєвим. За даними міністерства національної оборони КНР, сторони домовилися зміцнювати військове співробітництво.

Казахстан також прагне більш тісних відносин із членом НАТО Туреччиною. На початку травня Токаєв вилетів до Анкари, де офіційні особи підписали угоду про спільне виробництво бойових безпілотників у Казахстані.

Офіційні особи США відвідували регіон кілька разів, починаючи з квітня, тоді до країни приїжджав головний дипломат президента Байдену з прав людини Узра Зея.

Наприкінці травня помічник держсекретаря Дональд Лу здійснив поїздку до Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану. А в червні тими ж країнами здійснив поїздку новопризначений голова Центрального командування США генерал армії Ерік Курила.

Нагадаємо, що представники казахського уряду та члени делегації ЄС у Нур-Султані раніше досягли домовленості про розширення співпраці з Євросоюзом.

Насамперед йдеться про транспортну та логістичну галузь, а також сферу економічної та продовольчої безпеки.

Раніше московія припинила експорт казахстанської нафти після обіцянки Токаєва збільшити постачання до ЄС.

Через морський термінал КТК щорічно йде близько 60 млн. тонн нафти з Казахстану. Його діяльність припинив районний суд Новоросійська.

У розмові з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем Токаєв зазначив, що Казахстан готовий використати свій вуглеводневий потенціал для стабілізації ситуації з енергоресурсами у країнах Європи.

Наступного дня після заяви Токаєва Ространснагляд виявив «екологічні порушення» у роботі КТК. Термінал не мав працювати 30 діб, за цей час компанію зобов'язали усунути порушення.

У результаті суд на московії все ж таки замінив рішення про зупинення Каспійського трубопровідного консорціуму штрафом.

Минулого разу московія зупиняла роботу терміналу КТК у червні, заявивши, що в акваторії порту виявили міни часів Другої світової війни.

Зупинка таємниче збіглася із заявами Токаєва на міжнародному форумі в Петербурзі, де президент Казахстану, сидячи поряд з путіним, заявив, що не визнаватиме «ЛДНР», окуповані території, «незалежними», як того хоче Москва.

У своїй промові президент Казахстану назвав їх квазідержавами.

Наприкінці лютого, коли московія розпочала вторгнення в Україну, Казахстан привів свої збройні сили у стан підвищеної бойової готовності.

З того часу громадськість регулярно помічає пересування військ та військової техніки країною, що, своєю чергою, породило чутки про те, що війська концентруються вздовж кордону з московією.

Міністерство оборони категорично спростувало ці припущення та заявило, що пересування здійснюються в рамках раніше запланованих військових навчань.

Попри всі ці спростування, незаперечним залишається той факт, що поведінка московії останнім часом змушує замислитись, і не лише в Казахстані.

Еріка Марат, доцент Національного університету оборони у Вашингтоні, вказала, що ступінь жорстокості та насильства, які демонструє Москва в Україні, стала повною несподіванкою для країн Центральної Азії.

«Було б дивно думати, що у світлі того, що відбувається, Казахстан не розглядає можливість російської агресії, – сказала Марат. - Ще недавно ця думка здавалася абсурдною, а тепер ні».