Le Monde: чим корисна путіну зустріч із Трампом і Сі, якщо вона нічого не дасть
Для Кремля це спосіб позбутися ярлика ізгоя й стати на один рівень із лідерами США та Китаю.
Спільне фото президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна й російського диктатора Володимира путіна може виявитися для Москви важливішим за будь-які домовленості: воно покаже, що росія не на узбіччі світової політики. Триває підготовка до тристоронньої зустрічі під час саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада, але її ще не підтвердили. Проте нової Ялти навряд чи варто чекати: інтереси у лідерів різні, а виграє від знімка кожен із них, написала колумністка Le Monde Сільві Кауфман.
Двоє з трьох лідерів, за словами авторки, не приховують бажання провести цю зустріч. Сі Цзіньпін, який приймає саміт, як завжди, стриманіший і тримає всіх у невіданні. Трамп 9 листопада заявив, що розраховує зустрітися із Сі та путіним. АТЕС об’єднує 21 економіку. На них припадає близько 62% світового ВВП і приблизно половина світової торгівлі, але зобов’язання форуму добровільні.
Найбільш параноїдальні коментатори вже охрестили такий саміт «Ялтою 2.0». Кауфман з ними не згодна: ризик рішень, співмірних із повоєнними, невеликий. Головна перешкода — в іншому: радникам трьох президентів буде важко узгодити спільний порядок денний. Проте з погляду іміджу виграють усі троє, бо фотографія стане вірусною. Її можна прочитати по-різному: як частину багатополярності XXI століття або як зустріч «гробарів» ліберального міжнародного порядку.
Щоб зрозуміти, чого лідери чекають від зустрічі, авторка уявила їхні внутрішні монологи за тиждень до можливого саміту. Це її інтерпретація мотивів, а не слова самих політиків.
путін, за версією Кауфман, радий вирватися з Кремля й побачити щось, крім Сочі. У Китаї йому не загрожує арешт за ордером Міжнародного кримінального суду, бо країна до нього не приєдналася. Такі поїздки спростовують ярлик ізгоя, який на нього навішують у Європі.
Щодо України путін хоче переконатися, що Трамп має схожий погляд. Американський президент прагне «Великої прекрасної угоди», щоб отримати Нобелівську премію миру. Після недавньої поразки республіканців на проміжних виборах ця мета для нього ще важливіша.
Переговори в Абу-Дабі путін, за цією версією, затягував. Насамперед він не хотів пускати туди європейців. Тут авторка вкладає йому в уста згоду з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні. Поки європейці не домовляться про єдиного представника, турбуватися нема про що.
Трамп у цій реконструкції радий вирватися з Вашингтона після виборів 3 листопада. Почати він хоче з контролю над ядерною зброєю, адже саме для цього потрібні саміти великих держав. Поки американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер намагаються завершити війну в Україні, він збирається зупинити перегони ядерних озброєнь. Його дратує поведінка Сі. Завдяки домінуванню на ринку рідкісноземельних елементів той поводиться так, ніби він король світу.
Сі, за версією авторки, не в захваті від того, що двоє інших хочуть покращити імідж за його рахунок. Для людини, яка постійно відкидає менталітет холодної війни та ігри з нульовою сумою, така демонстрація складна. путіну важко визнати, що Сі зробив його васалом. Без Китаю він давно програв би війну в Україні. Питання України не може потрапити до порядку денного саміту АТЕС. Цю позицію Сі висловив президентові Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмаєру наприкінці жовтня.
Трамп, на думку уявного Сі, нині дискредитований і нагадує «кульгаву качку», яка не контролює виборців. Ідея заморозити ядерні можливості договором здається Сі дивною, бо Китай і досі в невигідному становищі в цій сфері. Не час ображати й європейців. Вони стали жорсткішими в переговорах і починають усвідомлювати, наскільки Китай їх випередив. Європейці не хочуть, щоб китайці поглинули їхню промисловість. Сі не збирається жертвувати ринком Європи з 450 млн споживачів заради фотосесії з Трампом і путіним.
Торгівля ЄС із Китаєм величезна. За даними Ради ЄС, у 2025 році експорт до Китаю становив 199,5 млрд євро, а імпорт — 571,3 млрд євро. Для України Китай — найбільший постачальник товарів. За даними Державної митної служби, імпорт із нього у 2025 році становив 19,2 млрд доларів.
