Коли терор – це бумеранг
Доведено аеродромами ВКС РФ у Рязанській і Саратовській областях! А Москві... Москві приготуватися до несподіваного удару.
Наскільки ж гарно та професійно воює Україна порівняно з російськими воєнними злочинцями. Ви тільки вдумайтеся у те, у що вірять російські пропагандисти: «Украинские террористы нанесли подлый удар по авиации, которая мирно бомбила гражданскую инфраструктуру Украины».
Так, у відповідь на терор мирного населення України удари завдаються строго по військових об'єктах у глибокому тилу ворога, які вважалися на росії невразливими. Кожен удар, крім військового, має ще й медійний ефект, викликаючи волання та істерику пропагандистів.
Чи могли б ЗСУ направити безпілотник на житловий будинок і вбити цивільних, як це нещодавно зробили росіяни у Києві? Звісно могли, цілком.
А отже, і 800 кілометрів до Енґельса не треба було летіти. Але Україна не воює із мирним населенням, навіть якщо вони й двонога зазомбована худоба.
Проте росія так воювати не може, не здатна вона на це від природи. Тому їй залишається лише тероризувати мирне населення та обстрілювати цивільні об'єкти, намагаючися викликати гуманітарну катастрофу.
Якщо ЗСУ б'є по військових об'єктах, то метою ЗС РФ є беззахисні люди, на яких найсильніше позначиться руйнація цивільної інфраструктури: діти, люди похилого віку, інваліди. Нікчеми, що безславно просрали своє ППО й отримали принизливого ляпаса від наших захисників, тепер відповідають, як уміють – тобто, бомбардують ракетами жінок і немовлят.
Дійсно, російська армія – це якась всесвітня ганьба всіх часів і народів, квінтесенція підлості, ницості та моральної потворності. В останнього африканського терориста більше честі та людяності, ніж у російських військовиків.
