Коломойський зробив плювок в обличчя всім сім'ям, які втратили на війні близьких
Американське видання The New York Times 14 листопада опублікувало інтерв'ю з українським олігархом Ігорем Коломойським, у якому він зробив декілька скандальних заяв.
Зокрема, про те, що Україна не потребує допомоги МВФ, а може взяти 100 млрд у Росії, що "кров" забудуть, а з Росією треба дружити. Також український олігарх заявив, що НАТО боїться російських танків і накладе у підгузки, якщо вони опиняться під польським Краковом.
Такі заяви можуть бути спробою олігарха, проти якого почалося розслідування у США, шантажувати Вашингтон, або способом демонстративно "грюкнути дверима". Однак вони підривають довіру західних партнерів і лише розхитують становище близьких до Коломойського українського президента Володимира Зеленського та його команди. Таку думку висловив "Апострофу" політолог Михайло Басараб.
Заяви Ігоря Коломойського – неприпустимі. Україна повинна нарощувати санкційну політику щодо Росії, а не говорити про фінансову допомогу зі сторони Кремля. Ця позиція є зрадою своєї держави в умовах війни. Коломойський – не державний службовець, і його заявам можна давати лише політичну оцінку, проте вони заслуговують на масовий суспільний і політичний осуд. Але, звісно, таким висловлюванням повинні давати оцінку правоохоронні органи.
Розмови про те, що "кров" забудуть – це просто плювок в обличчя всім сім'ям, які втратили на війні своїх близьких.
Моє пояснення таке: у Коломойського серйозні проблеми із американськими слідчими органами і правосуддям, і він фактично шантажує Захід заявами про те, що Україна може повернутися до співпраці з Росією і повернутися до сфери її впливу. Це персональна гра Коломойського – таким чином він вирішує власні проблеми. Він абсолютно не переймається репутацією України, її національними інтересами. Свідомо виголошує такі заяви, аби подражнити, пошантажувати Вашингтон, аби досягти для себе персональних поступок зі сторони Заходу. Або це може бути заява від безвиході – Коломойський розуміє, що його невідворотно чекає законне переслідування, і він вирішив грюкнути дверима і остаточно дати зрозуміти, що поворот убік Росії цілком реальний. Але це не більше, ніж бравада.
З іншого боку, заяви олігарха, який має вплив на президента Володимира Зеленського, увиразнюють позицію нинішньої української влади. Вони слугують негативним сигналом як для українського суспільства, так і для західних союзників. Україна регулярно вимагає від них посилення санкційної політики, а тут олігарх, наближений до влади, розповідає, що ми готові нехтувати співпрацею з МВФ і взяти позичку у Росії.
По-перше, 100 млрд доларів – це абсолютно непідйомна для Росії сума. Як тільки Кремль погодиться на таке рішення, РФ чекає колапс. Попри нахабну зовнішню політику, Росія є економічним, технологічним карликом, який критично залежить від Заходу. Якби йшлося про отримання такої допомоги у Китаю, заяви Коломойського можна було б сприймати більш серйозно, а так вони – зі сфери фантастики. А по-друге, розмова між Москвою та Києвом про надання 100 млрд доларів можлива лише внаслідок величезних політичних поступок українського керівництва.
Заяви Коломойського ще більше поглиблюють прірву між владою і українським народом, оскільки абсолютна більшість українців не схвалюють поступок перед агресором і визнання поразки у війні з Росією. Тож такі заяви Коломойського підривають авторитет Зеленського і все більше налаштовують населення проти влади.
Але як тільки українська влада піде на широкі компроміси з Москвою, а тим більше – відновлення масштабної співпраці з Кремлем, почне проведення переговорів про фінансову допомогу, то відбудеться падіння владного режиму Зеленського-Коломойського. Українське суспільство скористається своїм правом на протест, захистить суверенітет, Конституцію і національні інтереси. До серйозних політичних поступок зі сторони України просто не дійде.
