Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми

КРИМІНАЛ
06 квітня, 07:18
Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми

Історія головного сигаретного контрабандиста України

Дивовижна непотоплюваність «тютюнової мафії» пояснюється як багатомільйонними хабарами, які Козловський платив всій владі, що «синій», що «помаранчевій», так і своєрідній західноукраїнській владі.

Контрабанда спочатку була основним джерелом прибутком західних областей і фактично виростила всю тамтешню еліту. Колишній годинникар Свищев починав з автодеталей, а став «королем» контрабанди, як і колишній митний брокер Козловський.

Проте, їхня діяльність не могла здійснюватися без допомоги криміналітету з іншого боку кордону. Адже хтось мав у ЄС приймати всі ці тонни контрафактних цигарок та випивки. А якщо згадати, що ті самі контрабандисти переправляють до ЄС і нелегальних мігрантів — то без сприяння з того боку ніяк не обійтися.

І це ми ще не чіпали гострої теми наркотрафіку. Але повернемося до схем.

На початку жовтня 2021 року на причалі Чепель в Угорщині зламався кран. Через це баржу, яка нібито везла з України сіль торгової марки «Артемсіль», відправили на розвантаження до міста Пакш.

Під час зняття вантажу пошкодився один із контейнерів, і звідти… посипалися сигарети. Це не могло не привернути увагу.

Почалася повна перевірка вантажу, і вона показала: під пакування солі було замасковано рекордну для Угорщини партію контрабандних цигарок – за даними угорської сторони, 2 375 465 пачок.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_1

Якщо продати кожну з них навіть за скромні 3 євро, то в сумі вийде близько 7 млн євро (понад 214 млн грн).

Втім, в Угорщині сигарети зазвичай продаються ще дорожче – від 5 євро за пачку.

Партію контрабанди одразу ж заарештували місцеві правоохоронці. Вони також встановили, що тільки 2021-го з України було відправлено три такі ж баржі – у квітні, червні та липні. В Угорщині вважають, що це також була контрабанда.

Як повідомляють джерела, в Угорщині вже почалися розслідування на митниці, адже насправді провести цигарки замість солі непомітно не можна: ці товари мають різну вагу, що позначається на осідання судна. А її видно неозброєним оком, різниця може сягати 70 см. Для угорських правоохоронців було очевидно: до контрабанди можуть бути причетні й місцеві митники.

Хто замішаний?

Отримувач контрабандних сигарет – польська компанія Crystal Invest із українськими власниками. Її заснував син ексзаступника міністра транспорту та зв'язку Володимира БадаговаВ'ячеслав Бадагов, про що сама компанія повідомляє на своєму сайті та в профілях у соціальних мережах.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_3

Накладна на цей вантаж із сигаретами в пачках з-під солі, замовник – Crystal Invest

За даними YouControl, всього Бадагів заснував 15 компаній, а має відношення до 42 (працюють у сферах торгівлі, інвестицій, юриспруденції тощо). Більшість із цих компаній зареєстровано у Полтавській області. Батькова (ексзаступник міністра) входить до спостережної ради Полтавського ГЗК.

Відомий не лише одержувач, а й марка цигарок – Marvel. Їхній виробник – Винниківська тютюнова фабрика у Львівській області. Виробництво розташоване на потужностях колишньої «Львівської тютюнової фабрики» (зараз такої юрособи, за даними YouControl, вже не існує).

Підприємство контролює одіозний бізнесмен та депутат облради Григорій Козловський, якого ЗМІ вже неодноразово звинувачували в причетності до контрабанди, хоч він і стверджував, що працює виключно за законом. Торговим будинком Marvel володіє ще один львівський депутат (цього разу із міськради) – Олексій Різник, керівник у цій компанії – знову ж таки Козловський.

Репутація Козловського неодноразово ставилася під питання:

  • Депутата звинувачували у створенні власного методу ухилення від акцизів за допомогою «дьюті-фрі». Це колись на пасажирів «записують» по кілька десятків пачок без акцизів, а вони про це навіть не знають. Потім сигарети надходять зі складів у магазини та поширюються без сплати акцизів.
  • Журналісти та ринкові аналітики повідомляли, що Винниківська тютюнова фабрика виробляє 62% нелегальних цигарок. Окрім Marvel це торгові марки Jin-Ling, Compliment, Strong, Lifa, LS, «Київ».
  •  Козловського також звинувачували у вирубуванні лісу та знищенні озер заради будівництва спортивного комплексу (бізнесмен, крім іншого, має футбольний клуб «Рух»).
  • Державна фіскальна служба (ДФС), за даними OBOZREVATEL, у квітні та липні 2021 року зверталася з офіційними листами до регіонального управління Податкової служби з роботи з великими платниками податків, а також до голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетьманцеву. У копіях документів (щоб прочитати повні тексти листів, перегортайте статтю до кінця) згадуються «Винниківська тютюнова фабрика» та ТОВ «Марвел». Йдеться про розслідування ще однієї «тютюнової» схеми – ухилення від податків за допомогою поклейки акцизу для сигарил на цигаркові пачки.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_5

Не виключено, що бізнес Козловського, який має підприємства на західній Україні, може бути пов'язаний із нардепом Василем Петьовкою. Останнього часом називають «куратором контрабанди цигарок» на Закарпатті. І Козловський, і Петьвка фігурують у списку депутатів та чиновників, які належать до «тютюнової» групи впливу.

Раніше Петьовка прямо в парламентській залі листувався про підозрілі поставки цигарок, а також закликав заблокувати Закон із захисту громадського здоров'я від шкідливого впливу тютюнового диму. Листування зі смартфона нардепа зафіксували журналісти проекту «Гроші»: 

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_7
Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_9

Список можна продовжувати. Але якщо такі дані вдалося отримати з відкритих джерел, уповноважені органи мають можливість дізнатися більше.

До речі, в Артемсолі вже зажадали провести розслідування у справі про контрабанду в Угорщину і заявили про свою непричетність. Але враховуючи, що судно вийшло з українського порту «Ізмаїл», українські правоохоронці легко можуть встановити, чи це правда. Достатньо лише визначити, де упаковували сіль – безпосередньо на держпідприємстві чи пізніше, наприклад, у порту.

Велика проблема

Лише 2021 року, як підрахувала компанія TNS Kantar, рівень нелегальної торгівлі сигаретами досяг 12,8% – такого показника в історії України ще не було. У середньому без сплати акцизів у країні продають 6,5 млрд цигарок. Тобто державний бюджет втрачає 12 млрд грн щорічно.

А це гроші, які могли б піти на виплати пенсій та зарплат бюджетникам. І якщо влада заплющує очі на такі втрати скарбниці, то серед чиновників є ті, кому це вигідно.

Крім того, під загрозою є й репутація України. Нещодавнє постачання цигарок до Угорщини вже викликало грандіозний скандал. За нашими даними президент Володимир Зеленський вже викликав на розмову голову Митної служби.

Але питання є до всіх правоохоронних органів. ЗМІ неодноразово викривали контрабанду цигарок, було багато скандалів, а схеми та угоди продовжують працювати. Це змушує робити сумні висновки.

Розслідування справи про постачання цигарок до Угорщини може стати «лакмусовим папірцем» та показати, наскільки влада готова боротися з високомаржинальною корупцією. Причому не лише на словах.

У зв'язку з цим OBOZREVATEL звернувся до українських правоохоронців із проханням відреагувати на зазначені факти та притягнути організаторів схеми до відповідальності. Також просимо проінформувати, чи розпочато офіційне розслідування та, чи встановлюються причетні до схеми особи.

Але, як бачимо, не звертається...

Хто такий Григорій Козловський

Одна із статей ретельно зачищена на різних сайтах описує звивистий шлях одіозного бізнесмена. Наводимо її текст.

Григорій Козловський любить та вміє епатувати оточуючих. Людина-пристрасть, людина-скандал, вона весь час на очах, немов шоумен у світлі софітів. У сесійній залі Львівської міськради, депутатом якої вона є, вона з'являється у супроводі озброєних охоронців. Може увірватися на засідання комісії міськради, щоби влаштувати там скандал.

Без скандалів не обходиться і діяльність багатьох закладів Козловського у Львові та його околицях. Навіть у улюбленому футболі (а Григорій Козловський є президентом винниківської команди «Рух») він примудрився наскандалити на річну дискваліфікацію.

Практично всім, – манерами, висловлюваннями, вчинками, – він ніби взявся заперечувати давнє неписане правило: бізнес любить тишу. І це при тому, що, на відміну від свого власника, основний бізнес Козловського справді ховається в тиші. Втрачається в тіні. Розчиняється у сигаретному тумані.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_11

Козловський любить презентувати себе як готельєра та ресторатора. Власника «Гранд готелю», «Королівської броварні», «Святослава». Навіть у офіційних анналах Львівської міської ради Григорій Козловський вважається генеральним директором ТОВ «Холдинг «Гранд Готель».

Все це відповідає дійсності: і готелі, і ресторани, і директорство у власному готелі. Проте центр бізнес-імперії Козловського не в галасливому Львові з його туристами, готелями та ресторанами. Джерело стану та натхнення ексцентричного багатія розташоване за десять кілометрів від Львова, у тихих мальовничих Винниках.

Саме тут ще з 1779 року працює львівська тютюнова фабрика, на території якої вже понад двадцять років заробляє свої статки Григорій Козловський.

Сигаретний барон та Львівська тютюнова фабрика

На Львівській тютюновій фабриці Григорій Козловський з'явився у 1994 році, у 23-річному віці одразу після закінчення Львівського торговельно-економічного інституту. Молодий випускник обійняв посаду фахівця з митного оформлення, – так і стартувала його карколомна «тютюнова» кар'єра.

А починалося все далеко не так райдужно. У численних інтерв'ю нинішній власник заводів, готелів та ресторанів любить розповідати про своє бідне дитинство. Виріс в однокімнатній квартирі на чотирьох у пролетарському Новому Роздолі, де було повно «хіміків», що й надвір страшно вийти. Дитинство провів на маминій роботі в пральні, де разом із сестрою допомагав матері прати та гладити. Перші гроші заробив, збираючи пляшки після пиятики дорослих у місцевому парку.

До торгово-економічного Козловського, за його власним зізнанням, потрапив взагалі майже випадково. Активно готувався вступати до університету, але все змінило юнацьке захоплення футболом. Команда торговельно-економічного саме шукала гарного воротаря, яким і був молодий Григорій. Така «рекомендація» тоді коштувала не менше хабарів і зв'язків. Так син електрика та прачки потрапив до «блатного» вишу, де здобув спеціальність «бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності».

94-го Козловський приходить на роботу до львівської «тютюнки», яка на той час перейшла у власність американської RJ Reynolds Tobacco. Як розповідає він сам, тодішній директор фабрики Євген Хомик доручив йому відповідальну роботу щодо налагодження митного оформлення продукції – тоді панував повний безлад. З роботою молодий фахівець впорався блискуче та отримав на подяку 100 доларів преміальних та, найголовніше, посаду начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності. Зараз важко судити про правдоподібність цієї історії.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_13

Достовірно відомо інше, – головним бухгалтером тютюнової фабрики працювала теща нашого героя, яка, очевидно, не менша за його таланти посприяла стрімкій кар'єрі зятя. Тому коли 1998 року американський інвестор вирішив ліквідувати підприємство, залишивши по собі голі стіни, Козловський уже був своїм серед вершин вінницьких «табачників». І коли не далі як через рік на фабрику приходить новий господар, компанія «Волиньтютюн», – у створеному нею ТОВ «Львівська тютюнова фабрика» (пізніше реорганізованому в акціонерне товариство) він обійняв посаду менеджера з комерційних питань. Скромну, на перший погляд, але з величезними можливостями для людини із бізнес-жилкою.

Компанія «Волиньтютюн», хоч ніколи раніше не займалася виготовленням цигарок, була серйозним гравцем на ринку оптової торгівлі тютюновими виробами. Компанія мала свої резони запустити власне виробництво тютюнових виборів, і ці резони повністю збігалися з інтересами команди, до якої належав Козловський.
Маски шоу

Тодішній директор фабрики Володимир Квурт звинуватив у замовленні цієї акції транснаціональну компанію «Філіп Морріс», яка нібито хотіла залякати львівського конкурента. У львівській міліції цю інформацію підтвердили, пояснивши, що на території фабрики шукали цигарки, які незаконно випускалися під маркою саме «Філіп Моріс». Диму без вогню, як відомо, не буває.

Особливо сигаретної… Хай там як, але вже 2005 року вчорашній бідний зять володів достатнім капіталом, щоб відкрити у Винниках власний ресторан «Святослав», – перший у стаді ресторанних закладів Козловського. Але про його ресторанний бізнес дещо пізніше. 2006 року у цигарковому бізнесі настають важкі часи, пов'язані зі зміною українського законодавства, і тютюнова фабрика припиняє випуск цигарок.

Її директор Володимир Квурт перебирається у крісло секретаря Львівської міськради, а Григорій Козловський засновує власне ТОВ «Мега Євробуд». Втім, незважаючи на «будівельну» назву, фірма була безпосередньо пов'язана з сигаретним бізнесом. Принаймні вже через рік, за даними сайту ОРД, вона займалася постачанням з-за кордону обладнання для організації «лівих» ліній для випуску сигарет. А лінії ці були дуже потрібні. Після того, як «Волиньтютюн» вийшов із гри, львівська «тютюнка» налагоджує зв'язки з російською «Балтійською тютюновою фабрикою» (БТФ). Козловський і Со затопили Європу сигаретами «Джин Лінг» У росіян була своя «тема» – сигарети «Джин Лінг» (Jin Ling).

Ці, схожі на Camel, сигарети спочатку китайського походження, з гірським козлом на етикетці, буквально заполонили європейський чорний ринок, ставши одним із лідерів серед контрабандних марок тютюнових виробів. При цьому, як запевняють європейські митні служби, жодних легальних поставок «Джин Лінг» до країн Євросоюзу не здійснювалося. постачання контрабандної продукції безпосередньо з львівської «тютюнки». Росіяни запустили виробництво «Джин Лінг» у Винниках у квітні 2007 року. Власник БТФ Володимир Казаков, за однією версією, «увійшов у частку», а за іншою повністю викупив фабрику у волинян.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_15

Фірма «Волиньтютюн» з того часу перестає згадуватися в контексті фабрики у Винниках, а ще через деякий час, 2010-го, виробництвом цигарок офіційно починає займатися знову ТОВ «Львівська тютюнова фабрика», офіційним власником та директором якої став Григорій Козловський. Ще через рік, 2011-го, на світ з'являється інша фірма, ТОВ «Винниківська тютюнова фабрика». Теж заснована нашим героєм. Щоправда, через деякий час обидві компанії переписали на інших людей. Проте за всієї заплутаності структури власності на львівській «тютюнці», ні для кого не секрет, що справжнім господарем там і надалі є Григорій Козловський.

Або скоріше люди, представником яких він виступає. Зрозуміло, що нелегальна діяльність такого розмаху в українських умовах була б неможливою без серйозного міліційного «даху». Серед високопоставлених правоохоронців, які протягом багатьох років «кришували» цигарковий бізнес Козловського та компанії – керівники УБЕЗ, начальники обласної міліції, генерали із центрального апарату МВС. Розповідають, що у вузькому колі Козловський розповідав, як особисто завозив чемодан із астрономічною сумою Віталію Захарченку, міністру внутрішніх справ Януковича.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_17

Безпосередній контакт із Козловським, за даними того ж ОРД, здійснював працівник УБЕЗ Роман Мудь, який особисто займався організацією каналів переправлення контрабандних цигарок до Європи. Інший аспект діяльності тютюнових аферистів висвітлив ZIK, який описав схему співпраці з конвертаційними центрами.

Дозволю собі велику цитату: «У схемі традиційно фігурують так звані «фірми-одноденки». Адже при здійсненні імпорту, а саме сировини для виготовлення сигарет (тютюн, фольга, папір тощо), що закуповуються за кордоном, потрібно показувати й відповідну кількість виготовлених сигарет, їх реалізацію та сплату податків від виробленої продукції. Однак такі правила не вигідні, адже простоює «ліва» лінія виробництва. Тут на допомогу приходять пан Стрєлковський і Ко (власник «конверта» – авт.). За схемою він нібито купує у тютюнової фабрики не використану у виробництві сировину, оформляючи псевдооперації через вже відомі фірми. Насправді сировина йде на «ліву» лінію, організовану на ТОВ «Львівська тютюнова фабрика». Йдеться про приховане виробництво цигарок, що розповсюджуються на території України та за її межами (контрабанда) за готівку.

В'ячеслав Стрєлковський
В'ячеслав Стрєлковський

Сировина імпортована і фактично реалізована на фірми-одноденки – за документами ні до чого і не причепишся». Окрім медіа діяльність злочинного сигаретного синдикату зацікавила і окремих політичних діячів України.

Найактивнішим обвинувачем львівської «тютюнки» та особисто Григорія Козловського в організації контрабанди «лівих» цигарок у Європу став губернатор Закарпаття Геннадій Москаль, який прямо назвав винниківську фабрику основним постачальником цигарок, які нелегально переправлялися за кордон. в Україні та спроби американського бізнесу знищити єдину українську тютюнову фабрику. Також він похвалився, що знайшов виробників на сході України та у Києві, які підробляли цигарки під маркою Львівської тютюнової фабрики.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_21

Про сигарети під іншими марками, у виготовленні яких він і був звинувачений, тютюновий магнат делікатно промовчав. які вважають за краще не висовуватися з тіні. Вирізняється серед них знакова фігура Олександра Свищева, у певних колах більше відомого на прізвисько «Сивий».

Кажуть, що Свищева можна часто побачити на тютюновій фабриці, і поводиться він там зовсім не як гість. На відміну від згаданих вище міліцейських «партнерів з бізнесу», співпраця з якими мала швидше вимушений характер, йдеться про багаторічні дружні стосунки. Зокрема, партнери також ділять посади у ватерпольному клубі «Динамо» Львів, нещодавно обидва збудували по сусідству маєтки в урочищі Дубовий Гай у селі Підберезці поблизу Винників.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_23

Поруч, до речі, отримали земельні наділи ще кілька відомих у Львові людей, які тісно пов'язані з Козловським та Свищевим, – зокрема, депутати ЛМР Петро Адамік та Андріан Гутник. За твердженням обізнаних людей, «Сивий» є реальним партнером Козловського у всіх його бізнесах – як цигарковому, так і готельно-ресторанному.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_25

Олександр Свищев

Причому джерела не беруться сказати, хто справді грає першу скрипку у цьому тандемі. Втім, кажуть, що в цій групі є й серйозніші персонажі – зокрема, людина відома як Юра «Циркуль» або Юра «Музикант», і вважає за краще керувати справами групи з далекого похмурого Лондона. Готель та ресторатор Григорій Козловський цілеспрямовано інвестує у готельно-ресторанний бізнес.

На сьогоднішній день бізнесмен володіє «Гранд-готелем», готельно-ресторанним комплексом «Святослав» у Винниках, ресторанами «Королівська пивоварня» та «Тралі-вали», популярними кав'ярнями «Під синьою фляжкою» та «Кабінет». На площі Ринок триває будівництво комплексу із 5 ресторанів, який сам бізнесмен називає «серцем Львова». Нещодавно він придбав приміщення колишнього кінотеатру «Київ».

Першою ластівкою у цій галузі, як уже згадувалося, став відкритий ще 2005 року ресторан «Святослав». З того часу заклад постійно розвивався, перетворившись на потужний відпочинковий комплекс з готелем більш ніж на 50 номерів, літнім двориком, лазнею та парною, футбольним полем та тенісним кортом.

Слід зазначити, що якщо за каденції дружнього бізнесмена міського голови Винників Сергія Уварова (2002-2006 рр.) справи у Козловського в містечку вирішувалися як за помахом чарівної палички, то з приходом на мерську посаду Теодора Гудзяка почалися проблеми. Найбільшої напруги стосунки досягли 2009-го, коли Козловський звинуватив Гудзяка у перешкоджанні розвитку готелю. Бізнесмен натякав, що чиновник хоче хабаря за доброзичливе ставлення і погрожував зробити все, щоб Гудзяк опинився за ґратами.

Слово своє, до речі, Козловський дотримався. Теодора Гудзяка було затримано правоохоронцями і навіть засуджено до восьми років позбавлення волі. Щоправда, через деякий час апеляційний суд скасував вирок і виправдав Гудзяка. Тим часом до крісла мера повернувся Сергій Уваров.

Сергій Уваров
Сергій Уваров

На містечковому рівні проблеми у Козловського зникли, проте відчувалося, що у Винниках йому вже тісно. Настав час завойовувати Львів. До цієї справи тютюновий барон взявся у властивому йому стилі, супроводжуючи кожен наступний крок гучними скандалами. Першим у черзі стояв «Гранд-готель». Цей ласий шматочок львівської нерухомості впадав у око багатьом грошовим людям, починаючи від українки американського походження Марти Федорів та призабутого вже львівського бізнесмена Геннадія Геншафта. Згодом у цій будівлі господарював Богдан Федоришин, а після його смерті – Петро Диминський. Однак усі вони користувалися готелем лише з прав оренди. 2011 року депутати Львівської міської ради, під приводом підготовки міста до проведення футбольного Євро-2012, вирішили приватизувати «Гранд-готель». Приватизація готувалася безпосередньо під Козловського,

Довгі торги з Андрієм Садовим, якому також розходилося на приватизацію інших готелів, «Леополіса» та «Києва», зрештою завершилися успішно. За приватизацію обох об'єктів проголосували пакетно, сторони залишилися задоволеними. Добудований до «Гранд-готель» восьмиповерховий корпус невпізнанно змінив Криву Липу. Через три роки Козловський почав прибудовувати на подвір'ї чотириповерхового готелю новий восьмиповерховий корпус. Все б нічого, якби цей двір не виходив у відомий львів'янам проїзд Крива Липа – затишний туристичний анклав.

Всі протести громадськості ні до чого не привели, і зараз височенну архітектурну химеру з масивними скляними конструкціями практично завершено. Немає сумніву, що всі необхідні дозволи для введення об'єкта в експлуатацію депутат міськради Козловський отримає.

Журналістам ситуацію з добудовою готелю новий власник прокоментував лаконічно: «Якщо хтось вважає, що реконструкція незаконна, нехай звертається до правоохоронних органів». І крапка. Дещо раніше, у 2013 році, гучний скандал виник навколо будівництва «Королівської пивоварні». Цей ресторанний заклад розташований у самому центрі міста, одразу у двох будинках, з адресами відповідно Староєврейська, 9 та площа Ринок, 16.

Якщо з будинком на Староєврейській, де бізнесмен заздалегідь скупив усі квартири, проблем не виникло, то з кам'яним будинком на площі Ринок склалася зовсім інша ситуація. Там кілька квартир перебувало у власності ще одного відомого львівського підприємця Володимира Креховецького, якому нахабна активність сусіда зовсім не сподобалася. Отже, виникли протести і мешканців будинку, у яких ресторація нібито самовільно захопила підвали, та обуреної громадськості, яка звинуватила Козловського у руйнуванні пам'ятника. архітектури. Новоявлений львівський ресторатор засмутив також і міськраду, у своєму стилі добудувавши у дворі будинку на Староєврейській ще одну будівлю та самочинно встановивши літній майданчик, мотивуючи це тим, що всі новобудови збудовано у внутрішньому дворі приватизованого ним будинку.

Козловський та Свищев. Бенкет під час чуми_29

Цей вхід до «Королівської броварні» розташований у скандальному новобудові. Протести затихли, обурена громадськість разом із міськрадою заспокоїлася, «Королівська пивоварня» функціонує, як ні в чому не бувало: разом із новобудовою, незаконним літнім майданчиком та захопленими чужими підвалами. А Григорій Козловський вкотре відчув, що енергійному та нахабному у Львові дозволено все. Тож результат нової скандальної ситуації, цього разу із розбудовою пам'ятника архітектури на площі Ринок, 36, можна спрогнозувати вже зараз. Незважаючи на всі неживі спроби правоохоронців, чиновників мерії та пам'яток охоронних організацій зупинити роботи.

Козловський ще й дозволяє собі кепкувати з опонентів, заявляючи, що роботи цілком легальні і що він має «всі документи, крім довідки від гінеколога». фантазію: встановити гігантський акваріум із морською водою, в якому плаватимуть акули. Керує кафе ТОВ «Унія», де Козловському нещодавно належало 96% підприємства.

Минулого року, щоправда, зі списків власників цієї компанії у Держреєстрі його ім'я зникло. Але вплив лишився. А родзинкою серед розповідей про придбання нашим героєм приміщень у центрі Львова можна вважати історію приватизації кінотеатру «Київ» на проспекті Шевченка. ці приміщення площею близько 836 кв. м у центрі міста без конкурсу за ціною трохи більше ніж 8,1 млн грн. У розпал процесу у Садового раптом схаменулися і вирішили все переграти назад, організувавши відразу дві судові справи.

Одна стосувалася визнання незаконної приватизації об'єкта та скасування відповідного визначення міськради. Інше – розірвання договору купівлі-продажу кінотеатру. Однак із нашим персонажем такі фокуси не проходять. У той час, коли справа ще перебувала на розгляді у Вищому господарському суді, новий власник провів блискавичну операцію за кілька ходів. 22 квітня 2015 року «Кінокомплекс-Київ» отримує свідоцтво про право власності приміщенням кінотеатру.

А наступного дня, 23 квітня, розпочинається процедура припинення діяльності підприємства. У фірмі змінюється власник, - ним (а разом з тим директором і головою комісії з припинення стає якийсь Євген Лобов. Що цікаво, Козловський не вперше використовував Лобова для такого роду угод. роком раніше у його власність перейшло ще одне підприємство бізнесмена, - ТОВ 20 травня 2015 року Вищий господарський суд задовольнив касаційну скаргу управління комунальної власності Львівської міської ради у справі приватизації кінотеатру «Київ».

Проте виконати це рішення, на думку юристів, буде практично неможливо, – згадане у ньому ТОВ «Кінокомплекс-Київ» вже не є власником приміщень кінотеатру. Залишається додати, що Козловський не забув «неправильної» позиції міського управління комунального майна. У травні наступного року на сайті Львівської міськради було зареєстровано петицію про звільнення керівника управління Інни Свистун. Автором цієї електронної петиції виявився Олексій Резник, адвокат Григорія Козловського, який представляв його інтереси під час судових позовів щодо купівлі об'єктів комунальної нерухомості.

Втім, Григорій Козловський і не приховував, що є ініціатором петиції, прямо заявивши про це на засіданні комісії, яка розглядала петицію. «Потопити» Інну Свистун, яка є важливим гравцем у команді Садового та очолює фракцію «Самопомочі» в обласній раді, бізнесменові не вдалося, але крові попив…

Вперше смак політичної діяльності бізнесмен Козловський спробував у 2003 році, ставши депутатом Львівської міськради. Обставини його обрання пов'язані з сумною подією. Козловський переміг на довиборах, після раптової смерті обраного у Винниках Андрія Можаровського. Останній до речі, тоді очолював тютюнову фабрику, тож ротацію можна вважати символічною.

Вибори Григорій Козловський виграв під прапорами Партії регіонів. Нічим особливим він у тодішній міськраді часів Буняка не запам'ятався, але з того часу незмінно, не пропускаючи виборів, намагався стати депутатом саме міської ради Львова. Що цікаво, щоразу під іншими партійними прапорами. Так, 2006-го він спробував стати депутатом у складі списку Народного блоку Литвина, і пролетів разом із усією компанією. 2010-го Козловський намагався потрапити до міськради в мажоритарному окрузі, використавши бренд «Пори» – і знову невдача, програв двигуну Богдану Лешневському. І лише 2015-го вибір політичної сили виявився вдалим.

Депутатом Козловський став уже як член партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Важко дорікнути Григорію Козловському в політичній нерозбірливості. Як і більшість бізнесменів, до вибору політичної конячки, яка має бути вивезена до вершини, він ставиться прагматично. Щоб виконала своє завдання, а які там масть чи алюр – справа другорядна. На відміну від своєї першої каденції, цього разу депутат Козловський став помітною фігурою у сесійній залі. Почасти завдяки своїй активності та епатажності, почасти завдяки суворим озброєним охоронцям із «Титану», які постійно супроводжують тютюнового магната у стінах міськради.

Хтось сприймає цю атракцію з повагою, хтось з іронією, хтось із ледь прихованою зневагою. Кажуть, що кандидатура Козловського навіть розглядалася серед претендентів на посаду секретаря ради, проте викликала різке несприйняття значної частини депутатів, насамперед через відсутність дипломатичності та надмірну емоційність. та висловлюваннях. Особливо дістається від нього львівському меру та членам його фракції. І якщо щодо Садового Козловський намагається не переходити кордон, то у спілкуванні з його підлеглими висловлюваннями не підбирає. Так у вже згаданій справі з петицією зі звільнення Інни Свистун бізнесмен відповів на повідомлення голови фракції «Самопомочі» Андрія Шевціва нецензурною лайкою та погрозами фізичної розправи.

Іншим разом він своєрідно порадив Садовому змінити головного архітектора міста: «Якщо ваш головний архітектор не має яєць, то моя вам порада: чи найміть архітектора з яйцями, чи найміть йому заступників із яйцями». А ось як Козловський вимагав звіту начальника управління екології та благоустрою: «У Львівській міській раді завівся щур. Я вимагаю заслухати звіт і дати оцінку… щоб не просто цю крису викинути з міської ради, але щоб вона села». Одним словом, поки гостра мова депутата Козловського перебуває у сесійній залі, – сумно не буде. Про більш серйозні плани розвитку політичної кар'єри, скажімо народне депутатство, наш герой поки що висловлюється стримано: «Колись дуже про це мріяв. Але з огляду на яку функцію зараз виконують депутати Верховної Ради, прошу Бога, щоб ніколи їм не стати», – заявив він в одному з інтерв'ю.

Нині все добре у Григорія Козловського та у рідних Винниках. Неприємне мерство Гудзяка у минулому, а після другої каденції Сергія Уварова міським головою став його давній соратник по «тютюнці» Володимир Квурт. Тили захищені надійно. На матчі власної футбольної команди У рідному містечку бізнесмен продовжує контролювати цигарковий бізнес та будувати «Святослав».

Володимир Квурт
Володимир Квурт

Однак найбільший резонанс у місцевих жителів викликають успіхи футбольного «Руху» (за який, до речі, грає його син). Вчорашній аматорський клуб зараз впевнено крокує до другого за силою дивізіону українського футболу. Однак Козловський не був би собою, якби у спорт не вніс елемент епатажу. У вересні Федерація футболу України заборонила президенту Руху упродовж року відвідувати матчі власної команди. Сталося це після його розгніваного візиту до суддівської кімнати після програного командою матчу Кубка України.

Козловський прокоментував ситуацію у своєму стилі: «Якщо федерація не може навести лад із цим бидлом у чорній формі, то люди візьмуть биті і бити їх з ранку до ночі». Вистачає президенту клубу та своєрідних «понтів». За друголигівський «Рух» уже встигли пограти колишні «збірки» національних команд Олександр Алієв та Максим Шацьких, якийсь час ходили також чутки про можливий приїзд Артема Мілевського.

Втім, схильність до «понтів» взагалі властива нашому герою. Серед колег-депутатів, скажімо, він любить похвалитися курточкою, нібито придбаною за кількадесят тисяч євро. А на минулорічний день народження сигаретний магнат привіз на вечірку до «Святослава» легендарного учасника дуету «ModeTalking» Томаса Андерса….

Джерело: ОРД

Читайте також:
Кримінал
Їх підозрюють у незаконному виготовленні тютюнової продукції.
15 травня, 12:01
Опінії
Операція організовувалась в режимі максимальної секретності, тому витоку інформації до фігурантів вдалось уникнути.
15 травня, 10:35
Політика
Втрачаючи на нелегальному ринку тютюну 23 млрд/рік, бюджетних доходів нам все складніше вимагати фінансової підтримки у партнерів.
10 травня, 15:25
Політика
Україна стала другим за величиною джерелом нелегальних сигарет у Європі
17 квітня, 16:25
Політика
Нардеп Петруняк лобіює кримінальні інтереси «тютюнового короля» Козловського.
16 квітня, 16:05
Кримінал
3 тижні тому на Буковинській митниці ДБР затримали партію підроблених цигарок. Їх мали завезти до Євросоюзу в ємностях для зрідженого газу.
10 березня, 12:06