Кремль планує скористатися зміною влади у Фінляндії
Цієї весни у Суомі відбудуться парламентські вибори, а вже за рік – президентські, на яких РФ має намір висунути своїх агентів впливу.
На думку низки фінляндських політологів, Владімір Путін чекає, коли його vis-à-vis із Гельсинкі – Саулі Нійністьо – залишить займану з 2012 року посаду, щоби всадовити лояльну Кремлю особу.
Гебістський режим ресурсної федерації московії воліє розхитати внутрішньополітичну ситуацію у Фінляндію заради трьох очевидних мотивів:
- відтермінування її вступу до Північноатлантичного альянсу (що малоймовірно через поступливість до того жорсткої ердоганівської Туреччини);
- зупинки постач зброї України, зокрема танків і гармат (вірогідний сценарій, якщо вже цього літа у крісло міністра оборони сяде якийсь пацифіст-лівак);
- довготривала суспільна дестабілізація шляхом антиісламських і антимігрантських акцій, влаштованих кишеньковими маргіналами (випадок із данським праворадикалом Расмусом Палуданом у Швеції, який днями спалив Коран, яскравий тому приклад).
Путін також сподівається, що останній рік перебування Саулі Нійністьо на президентській посаді виявиться гіршим і важчим за попередній, оскільки без безпекових гарантій НАТО Фінляндія опиняється сам на сам з абсолютно непередбачуваною російською диктатурою, якій прямо зараз ламають хребта в Україні.
Водночас станом на тепер серед основних претендентів (38% підтримки населення) на голову держави Суомі помірковані єврооптимісти – Оллі Рен (депутат-центрист) і Пекка Гаавісто (чинний міністр закордонних справ від партії "Зелених"), а потенційно лояльні Москві популісти Арно Туртіайнен (депутат-праворадикал) та Мікаел Юнґнер (депутат-лібертаріанець) не набирають і 5%.
Згідно з соціологічними опитуваннями, більшість повнолітніх громадян Суомі (понад 65%) готові проголосувати на президентських виборах за кандидата-центриста, який завершить приєднання країни до НАТО, відтак будь-які євроскептики далебі стають маловідсотковими маргіналами, яким нічого не світить, окрім хіба фінансових вливань РФ.
Натомість "Останній Бастіон" закликає читачів не забувати про те, що Саулі Нійністьо з тривогою озирається на Схід, звідки на Україну насунулася грізна воєнна потуга Росії з метою знищення та підкорення.
