Кремль рятує режим Назарбаєва силами ПВК «Вагнер»

Про стан на казахському фронті, який вражає швидкістю подій. Ще позавчора було тихо, вчора – повстання, сьогодні – інтервенція Москви, окупація і національно-визвольні змагання.

Свого часу американська аналітична корпорація "RAND" підрахувала, що для контролю над Казахстаном Москві потрібно буде ввести туди приблизно 13 тисяч солдатів. Думаю, це та цифра, котра забезпечить не тотальний контроль, а радше живучість режиму як такого.

Тобто – контроль за столицею, ключовими логістичними вузлами, видобутком вуглеводів та урану. А також, можливо, за потужностями по майнингу криптовалют, котрих у Казахстані, за різними оцінками, зосереджено до 20% від світового hashrate'ту.

Що ж, як кажуть, плюс – не мінус; це трохи менше, ніж одна десята від військ, котрі зосереджено на кордоні з Україною. А головне – штаби спецслужб і збройних сил будуть зайняті іншим.

Кожен день інтенсивних подій у Казахстані – це день, на котрий відтерміновується можливий наступ; це день, на який довше живемо ми. Нам треба протриматися до настання весни, коли морози відступлять, і земля стане важкою для танків.

Більше важливо те, що події у Казахстані повністю зламали той інформаційний порядок денний, котрий намагалася будувати РФ навколо України. Нагнітання напруги та концентрація уваги лідерів світу навколо абсолютно фальшивих проблем типу "експансії НАТО" та "агресивної України" розбилися об реальність – об бунт мас у нібито стабільному Казахстані.

Україна тимчасово відійшла на другі ролі, і у цьому випадку це прекрасно, нами деякий час не шантажуватимуть Захід. Китай завбачливо зайняв нейтральну позицію, війська не збирається слати.

Характерно, що в рамках ОДКБ нині ухвалено рішення про направлення в Казахстан саме миротворчого контингенту – попри те, що Токаєв говорив про тероризм. Це виглядає не надто логічно – бо на миротворчу місію слід отримати згоду обох сторін конфлікту і тому подібне – а яка тут друга сторона?

Попри те, що це нині здається неважливим – ну, карателі й карателі, приїхали, щоби на штиках тримати режим – але це буде дуже важливий нюанс. По суті, ці "миротворці" там повністю нелегітимні, що матиме наслідки не зараз, а пізніше.

Між тим у зручному місці – біля Каспію – місцеві жителі ухвалили рішення не пускати іноземне військо залізницею та повітрям. Якщо створять територію у Казахстані, вільну від окупації, то це буде прекрасно – можна буде боротися довго.

Через Каспійське море там зв'язок із Туреччиною (через Азербайджан) і Грузією. Очевидно, що РФ не готова до масованої інтервенції, тому є час окопатися в ключових регіонах.

Якщо місцеві там нормально зариються, то без загальновійськової операції з авіацією або хоча б артилерією "миротворцям" їх не зрушити. І тут ми повертаємося до питання легітимності.

Ну, припустимою, РФ знайде серед своїх військових достатньо злочинців. А чи підуть на військові злочини білоруси та вірмени?

Нині РФ шле десантників – чи буде слати відбитих головорізів зі своєї так званої ПВК, котрі прославилися мародерством і катуваннями місцевого населення у Сирії? Але у будь-якому разі, територія – це дуже важливо, тоді в усіх зацікавлених сторін буде змога слати туди людей і матеріальну допомогу; у тому числі й у наших громадських організацій.