Кропива не зміг оскаржити запобіжний захід і залишився під вартою із заставою 120 млн гривень
Захист та сам Сергій Кропива просили суд зменшити заставу зі 120 мільйонів до 2 мільйонів гривень.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві — тримання під вартою з альтернативою внесення 120 мільйонів гривень застави.
Про це повідомляє «Суспільне».
Захист просив скасувати рішення суду першої інстанції про тримання під вартою або обрати Кропиві м'якший запобіжний захід — домашній арешт з електронним браслетом.
Також захист та сам Сергій Кропива просили суд зменшити заставу зі 120 мільйонів до 2 мільйонів гривень, вважаючи визначену суму надмірною. Кропива заявляв, що 2 мільйони гривень — це максимальна сума, яку він може внести, і саме така сума, за його словами, була ним задекларована. Також адвокати заперечували ризик втечі Кропиви.
Прокурор САП, заперечуючи проти апеляції захисту, заявив, що слідство встановило легалізацію майна на 41 мільйон гривень за епізодом із серпня 2025-го до 2026 року. Ще близько 40 мільйонів гривень, за його словами, стосувалися періоду з 2023-го до 2025 року. Водночас прокурор наголосив, що розмір застави у 120 млн грн сторона обвинувачення не прив'язувала безпосередньо до встановленої суми легалізованого майна.
За версією обвинувачення, для легалізації коштів могли використовувати готівку, яку переводили у безготівкову форму через ФОПів, оформлення активів на номінальних власників, криптовалюту та корпоративний інвестиційний фонд. Прокурор також стверджував, що частину нерухомості оформлювали на родичів та пов'язаних із підозрюваним осіб.
Окремо прокурор заявив, що в матеріалах слідства є дані про 505 колцентрів, «кришування» яких, за версією обвинувачення, забезпечували фігуранти справи. За його словами, орієнтовна сума з одного такого колцентру могла становити близько 7 тисяч доларів на місяць, тобто загалом — до 3,5 млн доларів щомісяця. Ці обсяги фінансових операцій сторона обвинувачення також наводила серед аргументів на користь визначеної застави.
Прокурор також наполягав, що зберігалися ризики переховування Кропиви, знищення доказів та впливу на інших учасників провадження. За його словами, слідство зафіксувало розмови про використання оперативних талонів, можливість організації перетину кордону для інших осіб, приховування майна та інструктаж інших фігурантів щодо поведінки у разі інтересу НАБУ.
Крім того, сторона обвинувачення заперечила твердження Кропиви про те, що під час затримання 4 вересня він нібито перебував у службовому відрядженні. За словами прокурора, документів, які б підтверджували таке відрядження, слідство не встановило.
Зрештою Апеляційна палата ВАКС залишила ухвалу суду першої інстанції без змін. Таким чином, Кропива залишився під вартою з можливістю внесення 120 мільйонів гривень застави, а апеляційну скаргу його захисту суд не задовольнив.
6 вересня ВАКС обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою внесення 120 мільйонів гривень застави. Сторона обвинувачення просила визначити заставу у 200 мільйонів гривень.
Кропива фігурує у справі, яку НАБУ та САП називають операцією «Карфаген». За версією слідства, посадовець ОГП очолював злочинну організацію, учасники якої систематично отримували неправомірну вигоду за сприяння діяльності шахрайських кол-центрів та легалізовували одержані кошти.
