Львівська суддя зняла кандидатуру на посаду судді Конституційного Суду через плагіат в дисертації

Дорадча група експертів обрала кандидатів до КСУ, які перейдуть на наступний етап конкурсу.

Львівська суддя Олеся Галамай, яка раніше кандидувала на посаду судді Конституційного Суду України, відкликала свою заявку. 2 березня вона пройшла співбесіду з дорадчою групою експертів, які мали питання щодо її декларацій та ймовірного плагіату в науковій роботі. 23 березня вона подала заяву про припинення її участі в конкурсному відборі, повідомила Дорадча група експертів.

«Олеся Галамай вирішила добровільно припинити участь в конкурсному відборі на посаду судді Конституційного Суду України на етапі оцінювання її на відповідність критерію високих моральних якостей та надіслала Дорадчій групі експертів відповідну заяву», – зазначено у повідомленні.

Співбесіда з кандидаткою на посаду судді Конституційного Суду України Олесею Галамай відбулася 2 березня. Шестеро членів дорадчої групи експертів почергово ставили їй питання. Зокрема Наталію Кузнєцову зацікавила її наукова стаття 2016 року у віснику НУ «Львівська політехніка» як здобувачки кафедри теорії історії держави і права Львівського університету внутрішніх справ.

Статтю «Природно-правовий аналіз права та звичаю» проаналізували фахівці і з’ясували, що ви порушили своє власне розуміння академічної доброчесності. Тобто, якщо не вважати переклад самостійною роботою, ви використали російський підручник професора Марченка «Теорія держави і права» і у вас дуже багато фрагментів, використані без посилання на них у вашій статті», – зазначила Наталія Кузнєцова.

Олеся Галамай пояснила, що дізналася про це на співбесіді конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя. Вона сказала, що помилки допустила наукова керівниця її роботи, коли скорочувала обсяг матеріалу.

«Принцип роботи між мною і науковою керівницею полягав в тому, що вона мене консультувала, я писала праці і надсилала їх на редагування, вона допрацьовувала бібліографічний опис і далі скеровувала в редакційно колегію для публікації. Коли я запитала її яким чином випало джерело, вона мені повідомила, що потрібно було скоротити текст із 13 до 7 сторінок. Оскільки було мало часу, вона без мого відома редагувала цю статтю і одне із джерел випало», – пояснила цитування підручника російського автора без посилання на джерело здобувачка Львівського УВС Олеся Галамай.

Через це суддя зняла свою кандидатуру у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя. Надалі, щоб з цією статтею не виникало непорозумінь, Галамай змінила тему дисертації.

Науково-дослідний центр судових експертиз у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності проаналізував наукову статтю. Висновок фахівців підтвердив використання джерела, яке не зазначене у списку. Однак про факт плагіату там не вказано. Після цього, як повідомила Олеся Галамай, вона попросила вчену раду вилучили статтю з електронних джерел, оскільки там є використані джерела науковців країни-агресора. Однак публічно вона не пояснювала і не спростовувала цих своїх помилок.

Іншим питанням, яке зацікавило членів дорадчої групи, були невідповідності у декларації. У двох деклараціях за 2015 рік – електронній і паперовій – була різна інформація. В одній вказувалося право користування будинком 74 м2 у Львові, в іншій ні. В деклараціях за наступні роки цей будинок вже був зазначений як квартира. Також у різних деклараціях Олеся Галамай зазначає різні роки права користування на будинок її батька.

Суддя пояснила ці невідповідності технічною помилкою, а також неможливістю декларувати майно і заробітки чоловіка і його родини, з яким вже розлучена.

«Зважаючи на всі ці технічні помилки у деклараціях, як ви їх називаєте, чи відомі вам положення кодексу суддівської етики та бангалорських принципів поведінки суддів, які зобов’язують суддю вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї. Ви вважаєте що ви дотримувались таких вимог у цих ситуаціях?», – запитав голова дорадчої групи експертів Алеш Залар.

У 2021 році Олеся Галамай за готівку придбала однокімнатну квартиру у Львові площею 45,7 м2 вартістю 965 тис. грн. Джерела походження цих грошей суддя пояснила власними заощадженнями та доходами від відчуження нерухомого майна. Однак експерти нагадали судді, що розрахунки між покупцем і продавцем повинні здійснюватися в безготівковій формі. Суддя розгублено пояснила, що довіряла нотаріусу і продавцю, передала суму готівкою, але не знає напевне, чи вони потім провели безготівковий платіж.

Експерти дорадчої групи також звернули увагу, що Олеся Галамай одночасно кандидує на посаду судді Апеляційного господарського суду, судді Конституційного суду України, а ще раніше претендувала у Вищу раду правосуддя. Олеся Галамай вирішила не чекати оприлюднень результатів оцінки на відповідність критерію високих моральних якостей і 23 березня напередодні їх оголошень зняла свою кандидатуру.

Олеся Галамай є суддею Господарського суду Львівської області. Свою суддівську кар’єру розпочала у Господарському суді Тернопільської області (2012-2016). У 2012-2017 роках паралельно з роботою у суді була здобувачкою кафедри теорії історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ. У 2021 році вступила в аспірантуру, щоб захистити дисертацію «Звичай у праві природно-правовий угляд».

Крім Олесі Галамай, у конкурсному відборі на п’ять вакантних посад судді КСУ претендували 25 кандидатів.

У суботу, 23 березня, Дорадча група експертів оголосила результати оцінки кандидатів на відповідність критерію високих моральних якостей.

Кандидати були обрані за результатами співбесід, де оцінювалося, чи відповідає кандидат критерію високих моральних якостей.

Таким чином, такими, що відповідають критерію високих моральних якостей були визнані такі кандидати, що переходять на наступний етап конкурсу:

• за квотою Верховної Ради:

  • Барабаш Юрій - професор кафедри конституційного права України та проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;
  • Водянніков Олександр - старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України;
  • Денисенко Наталія (бере участь у конкурсу і від зʼїзду суддів, і від Верховної Ради)-  заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувач відділу порівняльних досліджень Правового департаменту Секретаріату КСУ;
  • Різник Сергій - професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Цимбалістий Тарас - прокурор Офісу Генерального прокурора.
  • Яроменок Роман - старший детектив Національного антикорупційного бюро України.

• за квотою зʼїзду суддів:

  • Денисенко Наталія (бере участь у конкурсу і від зʼїзду суддів, і від Верховної Ради) - заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувач відділу порівняльних досліджень Правового департаменту Секретаріату КСУ
  • Олійник Алла - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Яновська Олександра - суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, суддя-спікер.

Загалом з 25 кандидатів на наступний етап потрапило 8 кандидатів. Тобто, ДГЕ відсіяла 17 кандидатів.

Слід зазначити, що відповідно до умов добору суддів КСУ, через нестачу кандидатів, на одну з вакантних посад суддів Конституційного Суду по квоті З’їзду суддів, Рада суддів України тепер має оголосити новий конкурс.

Наступний етап конкурсу - письмове оцінювання на визначення рівня компетентності у сфері права, відбудеться 5 квітня 2024 року. Оцінювання буде відбуватися одночасно для всіх кандидатів з відповідною online трансляцією.