Конституційний Суд переніс спецзасідання, на якому мали обрати голову суду
Наразі є один претендент на посаду голови Конституційного Суду – суддя Володимир Мойсик
У вівторок, 18 травня, судді Конституційного Суду провели спеціальне пленарне засідання, на якому розглядалося питання обрання голови суду.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланнями на обізнаного співрозмовника у суді.
«Сьогодні відбулося спеціальне пленарне засідання, яке триває з грудня минулого року. Розглядалося питання обрання голови, але голосування не відбулося. Засідання не завершилося. Його перенесли», – сказав співрозмовник агентства.
Зазначається, що наразі є один претендент на посаду голови Конституційного Суду – суддя Володимир Мойсик. Проте за пів року – 27 січня наступного року - у нього закінчуються повноваження судді. Раніше на цю посаду також претендував Сергій Головатий, у якого 29 травня закінчилися повноваження судді.
За словами співрозмовника Укрінформу, інші судді наразі не наважуються висувати свої кандидатури, оскільки не впевнені, що наберуть необхідні 10 голосів на свою підтримку з-поміж наявних 13 суддів.
29 травня поточного року у в.о. голови Конституційного Суду Сергія Головатого закінчилися повноваження судді у зв’язку з досягненням ним 70-річного віку.
Оскільки у КС немає ні голови, ні його заступника, обов’язки голови Суду виконує старший за віком суддя, яким є Віктор Кривенко. А в разі його відсутності – Володимир Мойсик.
Крім того, на сьогодні Конституційний Суд працює на межі кворуму: чинними залишаються 13 суддів за необхідної кількості 18. Для ухвалення рішення Великої палати КС потрібно щонайменше 10 голосів.
Наразі Дорадча група експертів продовжує прийом документів від кандидатів на посаду судді КС за квотою президента.
20 червня розпочнеться прийом документів для участі у конкурсі на дві вакантні посади суддів КС за квотою парламенту.
23 травня Верховна Рада призначила суддею Конституційного Суду Сергія Різника. Кандидата підтримали 276 депутатів.
Різник є доктором юридичних наук, професором кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету.
Загалом на посаду судді Конституційного Суду було троє претендентів:
- Водянніков Олександр Юрійович - старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України;;
- Різник Сергій Васильович - професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Барабаш Юрій Григорович - професор кафедри конституційного права України та проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;
Дорадча група експертів (ДГЕ) 8 березня провела співбесіди з чотирма кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України в рамках їхнього оцінювання за критерієм високих моральних якостей.
Одна з кандидаток, суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Тетяна Шинкар, «попалася» на використанні у своїй дисертації текстів інших авторів.
Нагадуємо читачам, що справа судді Гольник живе і процвітає.
Українські судді свідомо вказують недостовірні дані в деклараціях, продають нерухомість за готівку (що заборонено законом), не знають, коли було ухвалено Конституцію, але все одно прагнуть стати членами Конституційного суду (КСУ).
Під час співбесід ціла низка суддів без жодних вагань зізнались у правопорушеннях. Хтось ухвалював рішення, яке стосується його власного майнового стану, деякі судді заявили, що раніше можна було вказувати недостовірні дані в деклараціях (що звісно не відповідає дійсності). Крім того, служителі Феміди отримували подарунки від своїх родичів, представляли корпоративні інтереси своїх друзів та вказували неправильну вартість свого майна.
Виявилось, що Любомир Андрейчук, доцент Ужгородського національного університету, суддя Господарського суду та кандидат на посаду Конституційного судді, не знає, коли в Україні День Конституції. Після того, як Андрейчук не зміг відповісти на більшість запитань комісії, професор Василь Шакун, заступник члена ДГЕ (дорадчої групи експертів), вирішив поставити запитання зі шкільної програми: спитав, коли було ухвалено Конституцію і які вона містить розділи.
Суддя Андрейчук спочатку намагався відмовитись від відповіді. Але тоді запитання свого заступника підтримала членкиня ДГЕ Наталія Кузнєцова. Суддя знову завагався. «Хоча б рік назвіть?» – почулося із залу. Андрейчук таки назвав дату і... помилився на п’ять років. «1991 рік», – відповів суддя. «1996!» – почув він у відповідь.
Далі суддя нервово махнув рукою і після ще одного запитання фактично відмовився від заключної промови. Замість цього він подякував присутнім і побажав «мирного неба».
Під час засідання комісії щодо обрання суддів Конституційного Суду України один із кандидатів не зміг пояснити, звідки він узяв 250 тисяч доларів, які позичив своїм знайомим.
