Верховна Рада призначила Сергія Різника суддею Конституційного Суду України

23 травня Верховна Рада призначила суддею Конституційного Суду Сергія Різника. Кандидата підтримали 276 депутатів.

23 травня Верховна Рада призначила суддею Конституційного Суду Сергія Різника. Кандидата підтримали 276 депутатів.

Про це народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.

Різник є доктором юридичних наук, професором кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету.

Народився 27 листопада 1980 року в Калуші Івано-Франківської області. У 1998 році закінчив Калуську гімназію та вступив на юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

Після закінчення університету з 2003 року наукову роботу поєднував з практичною, в тому числі з 2006 року — адвокатською діяльністю.

У 2008 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю «конституційне право; муніципальне право».

З 2009 року — асистент, а з 2010 — доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського університету. У лютому 2015 року отримав вчене звання доцента.

З квітня 2017 року по вересень 2018 року — заступник декана юридичного факультету з навчально-виховної роботи та міжнародної співпраці.

З квітня 2019 року — заступник голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. У березні 2021 року в Інституті держави і права імені В. Корецького НАН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю — конституційне право; муніципальне право на тему «Конституційність нормативних актів: сутність, методологія оцінювання та система забезпечення в Україні». З вересня 2021 року — професор кафедри конституційного права.

З грудня 2021 член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.

У червні 2021 року призначений на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працюючи на посаді проректора Львівського університету брав участь у реалізації низки міжнародних проектів.

Загалом на посаду судді Конституційного Суду було троє претендентів:

• Водянніков Олександр Юрійович - старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України;;
• Різник Сергій Васильович - професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Барабаш Юрій Григорович - професор кафедри конституційного права України та проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

Дорадча група експертів (ДГЕ) 8 березня провела співбесіди з чотирма кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України в рамках їхнього оцінювання за критерієм високих моральних якостей.

Одна з кандидаток, суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Тетяна Шинкар, «попалася» на використанні у своїй дисертації текстів інших авторів.

Варто додати, що відповідно до Методології ДГЕ, на етапі співбесіди з кандидатами проводяться в рамках оцінювання рівня їхніх моральних якостей. Згодом, протягом 15 днів з моменту проведення співбесіди з усіма кандидатами, кандидати оцінюються за критерієм високих моральних якостей. У підсумку вони отримають від ДГЕ оцінку «відповідає» або «не відповідає». 

Нагадуємо читачам, що справа судді Гольник живе і процвітає.

Українські судді свідомо вказують недостовірні дані в деклараціях, продають нерухомість за готівку (що заборонено законом), не знають, коли було ухвалено Конституцію, але все одно прагнуть стати членами Конституційного суду (КСУ).

Під час співбесід ціла низка суддів без жодних вагань зізнались у правопорушеннях. Хтось ухвалював рішення, яке стосується його власного майнового стану, деякі судді заявили, що раніше можна було вказувати недостовірні дані в деклараціях (що звісно не відповідає дійсності). Крім того, служителі Феміди отримували подарунки від своїх родичів, представляли корпоративні інтереси своїх друзів та вказували неправильну вартість свого майна.

Виявилось, що Любомир Андрейчук, доцент Ужгородського національного університету, суддя Господарського суду та кандидат на посаду Конституційного судді, не знає, коли в Україні День Конституції. Після того, як Андрейчук не зміг відповісти на більшість запитань комісії, професор Василь Шакун, заступник члена ДГЕ (дорадчої групи експертів), вирішив поставити запитання зі шкільної програми: спитав, коли було ухвалено Конституцію і які вона містить розділи.

Суддя Андрейчук спочатку намагався відмовитись від відповіді. Але тоді запитання свого заступника підтримала членкиня ДГЕ Наталія Кузнєцова. Суддя знову завагався. «Хоча б рік назвіть?» – почулося із залу. Андрейчук таки назвав дату і... помилився на п’ять років. «1991 рік», – відповів суддя. «1996!» – почув він у відповідь.

Далі суддя нервово махнув рукою і після ще одного запитання фактично відмовився від заключної промови. Замість цього він подякував присутнім і побажав «мирного неба».

Під час засідання комісії щодо обрання суддів Конституційного Суду України один із кандидатів не зміг пояснити, звідки він узяв 250 тисяч доларів, які позичив своїм знайомим.