Майбутнє фермерського руху за фіксованим членством. З аморфними фермерами ніхто не працюватиме
Людмила Кучеренко, президент Полтавського обласного медіа-клубу, для «Останнього Бастіону»
Розмовляв Микола Марченко
27 січня відбудеться обласна конференція Асоціації фермерів та приватних землевласників «Відродження Полтавщини». З чим фермери області ідуть у 2017 рік? Яким був рік минулий?
Про це у інтерв’ю з головою обласної АФЗ Віктором Галичем.
– Щороку фермери підбивають підсумки роботи, оцінюють перспективи у році прийдешньому. Яким бачиться вам рік, що минув та шо чекає фермерів у 2017 році?
– На мою думку, 2016 рік був одним із найгірших за роки незалежності для сільгоспвиробників, перш за все для фермерів. Так, фермери отримали непоганий врожай. Але у законодавчому полі ми втратили напрацювання минулих років. Верховна Рада IV скликання прийняла законодавчу базу, яка діяла до 2015 року: спецрежим ПДВ для фермерів. Але торік через незгуртованість фермерів та інших сільгоспвиробників, які не змогли «дотиснути» парламент, ми втратили пільги з оподаткування. У цьому році пільгиматимуть овочівники, цукровики та тваринники. Останні дві категорії – переважно олігархи.
– Що скажете про корупцію в земельних відносинах?
– У земельних питаннях корупція не лише залишилася, а й зросла. До того ж зараз активно лобіюється продаж землі. Перед Новим роком було засідання Кабміну, де на порядок денний внесли питання про проведення земельної реформи. Дуже хочеться нашим керманичам зайнятися торгівлею української землі. Знаючи теперішню владу, її погляди на реформи, вважаю, що її й близько не можна підпускати до продажу землі, бовона бачить лише можливість отримання прибутків від оборудок із землею. Причому корупцію одягають у тогу закону. Владцям абсолютно начхати і на майбутнє села, і на стабільність та розвиток сільських громад. Тобто, село ставиться на межу виживання.
- Чи потерпають полтавські фермери від рейдерських захоплень?
- У Кіровоградській та Дніпропетровській областях торік трапилися сотні рейдерських захоплень землі й урожаю фермерів. Полтавська область поки що тримається: у нас таких видадків до десятка. Але коли почнеться розвал асоціації зсередини, то… Навіть уявити боюся, що нас чекатиме. Адже для чого насамперед існує асоціація фермерів? Щоб відстоювати права своїх членів на різних щаблях влади, щоб ділитися досвідом.
– Зараз багато говорять про децентралізацію. Якісь зрушення в цьому плані бачите?
– «Зрушення» цікаві. Наприклад, Миргородську податкову інспекцію ліквідовують. Переводять у Полтаву. В Миргороді залишають лише відділення ДПІ. І відтепер, щоб отримати 10-хвилинну консультацію, потрібно буде їхати в обласний центр, бо таке право від місцевих інспекцій забирають. Для чого це роблять? Однозначно сказати важко.
Але за аналогією вимальовується не надто радісна картина. Коли вирішення земельних питань забрали від місцевих територіальних громад у область, то рівень корупції зріс у рази. Тож є великі сумніви, чи стане прозорішою робота фіскальних органів.
– Невже все так погано?
– Не погано, а дуже паскудно. До того ж самі фермери почасти винні в тому, що різного роду чинушівикористовують їх як дійну корову для власного збагачення.Кожен поодинці відкуповується від корупціонерів-вимагачів замість того, щоб гуртом виступити проти них. Бо для чого існує асоціація фермерів? Щоб відстоювати права своїх членів на різних щаблях влади, щоб ділитися досвідом. На протестні акції, організовані нашою Асоціацією на Полтавщині, виходили десятки, а могли б вийти сотні й тисячі фермерів. Та кожен чекає, що поки він відсиджуватиметься в кущах, хтось інший боротиметься за його інтереси. Тому перспектива змін на краще при нашій пасивності досить примарна. Ми не висунули у парламент своїх кандидатів. У нас фактично немає своїх представників у Верховній Раді, котрі б виражали інтереси фермерства й селянства.Інфантилізм фермерів призвів до того, що фермерство як сила, що може відстоювати власні права, можновладцями всерйоз уже не сприймається.
– І в чому цей інфантилізм проявляється?
– Найбанальніше питання – сплата членських внесків на статутну
діяльність АФЗУ для багатьох фермерів стає «непідйомним» питанням. Починаються різні відмовки. Хоч внески в розмірі 10 гривень із
- На останньому засіданні ради АФЗ «Відродження Полтавщини» прозвучала пропозиція - ліквідувати посаду голови обласної Асоціації.
- Так, іноді деструктив доходить до абсурду. Деякі голови районних АФЗ добалакалися навіть до такого. Але є вимоги Статуту нашої громадської організації. Вони не передбачають ліквідацію посади голови обласної АФЗ. Якщо ми не виконуємо статутні вимоги, то про яку консолідацію фермерів можна говорити? Таке враження, що хтось отримав замовлення розвалити обласну АФЗ... Деякі фермери та голови районних АФЗ висловлюють претензії, що обласна АФЗ, мовляв, мало робить для захисту прав фермерів. Коли питаєш: «А яку суму внесків ви заплатили на статутну діяльність?», то чуєш у відповідь: «Нуль цілих і нуль десятих».Коли питаєш: «А у яких протестних акціях брали участь фермери вашого району?», відповідають, що ніколи було: то посівна, то жнива. Питаю: «А скажіть, як нардеп від вашого округу голосував при ухваленні закону про скасування спецрежиму оподаткування сільськогосппідприємств? А як він голосував за бюджет 2017 року?» Та замість відповіді - тиша. А якби фермери кількох районів зібралися та спитали зі свого депутата, чому він проголосував за ліквідацію пільг фермерам, то він іншим разом подумав би перед тим, як натиснути на кнопку. І якби хоч третина фермерів ставила незручні запитання своїм депутатам, то дивися б, і менше було лобістських законів на користь олігархату. Тож кожен фермер має зрозуміти, що у нинішніх умовах аж ніяк не можна займати хатоскрайницьку позицію.
- Як ви прокоментуєте те, що на Полтавщині зареєстровано понад дві тисячі фермерфів і лише дванадцять з них мають картки фіксованого членства в Асоціації феремерів та приватних землевласників.
- Вважаю, що Асоціація фермерів та приватних землевласників України прийняла правильне рішення: має бути фіксоване членство. Коли буде реєстр фіксованих членів асоціації фермерів і приватних землевласників, то АФЗУ відстоюватиме інтереси своїх членів, а не аморфне фермерське середовище. Якщо хтось хоче залишитися сам на сам із сьогоднішніми жорстокими реаліями, то це його вибір. А хто прагне гуртуватися і відстоювати свої права через відповідні структури, той сплачує внески, стає фіксованим членом АФЗУ. Такий фермер до того ж має певні пільги на придбання сільгосптехніки та знаряддя, на оздоровлення.Тож майбутнє фермерського руху за фіксованим членством. З аморфними фермерами ніхто не працюватиме.
