Малоросійське нутро довжиною у століття: боротьба Олени Пчілки
На хвилі революції весною 1917 року мати Лесі Українки призначили головною редакторкою провінційного видання "Газета Гадяцького земства".
Відповідні підшивки архівних номерів оприлюднив краєзнавець і керівник Громадської спілки "Українська культурна спадщина" Олексій Новіков, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
За його словами, Олена Пчілка, яка 5 років до Перших визвольних змагань (1917-1922) втратила доньку влаштувала депутатам Полтавщини справжній допит із докорами та звинуваченнями у зраді.
«Я не розумію, як можна не знати мови свого народу і не хотіти навчитися її, – бувши виборними від того народу», – зверталася наша славетна землячка до представників органу місцевого самоврядування конаючої імперії.
Доволі прикро, що й у 2023 році на тлі широкомасштабної російської воєнної агресії питання Олени Пчілки до полтавських депутатів досі актуальне й масштабоване на всю Україну.
«Її нотатки – лише краплини правди про боротьбу. Про те, як уже у поважному віці, але достоту енергійна Олена Пчілка боронила українську ідентичність і державність. І це, напередодні проголошення Української Народної Республіки! Окремо слід зауважити, що преса тієї доби – джерело пам'яті нашого народу. Чимало газет, на жаль, донині залишаються не віднайденими, або й зовсім знищені росіянами після окупації України», – пояснив краєзнавець Олексій Новіков.
Дослідник старовини додає, що за совєцького режиму більшість подібних архівних документів і видань місцевої преси (як от "Газета Гадяцького земства" – прим. ред.), були або вивезені до Москви, або спалені.
Насамкінець "Останній Бастіон" вважає за потрібне нагадати про те, що нині Україна поступово і вже на рівні системи остаточно прощається зі спільним з Росією надбанням: культурою, традиціями та історією.
