Ми на порозі судової війни за $3 млрд

29 жовтня Україна востаннє запропонувала Росії реструктуризувати борг розміром 3 млрд доларів на умовах, узгоджених раніше з іншими власниками українських євробондів. Москва цією можливістю не скористалася, і мотивувала свою відмову тим, що борг не комерційний - і має обговорюватися окремо.

Раніше президент Росії Володимир Путін запропонував Міжнародному валютному фонду виділити Україні додаткові 3 млрд доларів на те, щоб розплатитися з Росією.

Якщо до кінця грудня сторонам не вдасться домовитися - а поки все віщує саме такий результат, - то за цим боргом оголосять дефолт, і юристам обох країн доведеться ще не раз зустрітися в британському суді.

Російська служба Бі-бі-сі спробувала відповісти на головні питання, пов'язані з черговою суперечкою, цього разу фінансовою, між Москвою і Києвом.

Коли, за яких обставин і на яких умовах РФ надала кредит?

17 грудня 2013 року Віктор Янукович, який на той момент очолював Україну, несподівано прилетів до Москви з робочим візитом. На той час на Майдані вже місяць тривали протести, учасники яких виступали за підписання Угоди про асоціацію України і Євросоюзу.

Результатом зустрічі Януковича і російського президента Володимира Путіна стали відразу дві важливі фінансові поступки з боку Москви: знижка на газ до 268,5 доларів за кубометр (згодом ця знижка ще не раз стане каменем спотикання в діалозі двох країн) і готовність надати Україні кредит на суму 15 млрд доларів.

Зробити це було вирішено не за допомогою звичайної міждержавної позики, а через купівлю Росією єврооблігацій України ("євро-", бо номіновані в іноземній валюті).

Операцію оформили за англійським правом, і за кілька днів стало відомо, що перші 3 млрд доларів випущені в обіг на Ірландській фондовій біржі з купоном - тобто річним процентним платежем - 5%.

Який статус у цих 3 млрд доларів? Суверенний або корпоративний кредит?

Через три місяці після московських домовленостей Путіна і Януковича останній втратив владу. Кредитна лінія Москва-Київ обірвалася.

Згодом новий президент України Петро Порошенко в інтерв'ю агентству Bloomberg назвав кредит у 3 млрд доларів "хабаром", який його попередник отримав за відмову підписувати Угоду про асоціацію з ЄС.

На юридичному, а не риторичному рівні ця позика, тим не менш, продовжує залишатися кредитом, який Україна має повернути. Все питання в тому, який це конкретно кредит: державний (суверенний) або комерційний. Москва і Київ дивляться на це по-різному.

Міністерство фінансів України трактує позику як однозначно комерційну. Всього у країни станом на кінець серпня було 14 випусків єврооблігацій з термінами погашення від 2015 до 2023 року. Власниками цих боргових паперів були найбільші приватні інвестиційні фонди. Інформації про те, щоб серед них були інші держави, крім Росії, немає, уточнює трейдер української інвестиційної компанії Dragon Capital Федір Багненко.

Оскільки влада в Києві зуміла домовитися з утримувачами цих боргів про реструктуризацію, то вона наполягає на тому, що і Росія повинна приєднатися до домовленостей, оскільки борг комерційний. Проте в російському міністерстві фінансів відмовляються приймати умови, узгоджені Україною з іншими кредиторами, - на тій підставі, що, на думку Москви, борг усе-таки державний.

Хто правий - покаже суд, якщо до нього дійде.

Яка загальна заборгованість України перед іноземними кредиторами?

Станом на 31 серпня поточного року зовнішній борг країни становив 46,09 млрд доларів. Для порівняння, її золотовалютні резерви оцінюють у 12,6 млрд доларів, або 27,4% від зовнішніх зобов'язань.

Країна не тільки не може розплатитися за наявними боргами, але змушена вдаватися до нових запозичень. Переговори щодо полегшення тягаря зобов'язань із комітетом приватних кредиторів на чолі з американським фондом Franklin Templeton тривали з весни. Спочатку Київ просив списання 40% боргів, а власники облігацій були готові списати лише 5%.

У підсумку в кінці серпня домовилися про 20-відсоткову "знижку". Термін погашення облігацій був пересунутий на 2019-2127 роки, а натомість кредитори змогли збільшити купонний дохід з 7,22% до 7,7% річних. Крім того, термін початку погашення "тіла" боргу також був пересунутий на чотири роки (тобто зараз Україна платитиме лише відсотки за кредитами).

Росія заявила, що їй ніхто не пропонував брати участь у переговорах про реструктуризацію 3 млрд доларів, і відмовилася приєднатися до цих домовленостей.

Якщо Київ і Москва не домовляться

Якщо Київ відмовиться платити, а Москва не піде на поступки, то за цим боргом у грудні буде оголошено дефолт. Це ніяк не вплине на інші борги України - на цей випадок в нещодавні угоди Києва з міжнародними кредиторами передбачили спеціальний пункт.

"Умови реструктуризації не припускають крос-дефолту від невиплат за старими боргами на нові облігації, тому будь-яке порушення платежу за облігаціями 2013 року не впливатиме на тих кредиторів, хто погодився з умовами реструктуризації", - пояснює старший фінансовий аналітик групи "Інвестиційний капітал Україна" Тарас Котович.

Проте є інший, набагато більш неприємний наслідок, який може активізувати Москва. Як учасник МВФ, вона може заблокувати програми фінансової допомоги Україні на тій підставі, що та має неврегульовану заборгованість перед країною-членом фонду.

Якраз у четвер американське видання Wall Street Journal повідомило з посиланням на свої джерела, що західні країни мають намір підкоригувати дане правило, щоб суперечка між Росією та Україною не завадила останній отримувати фінансову допомогу МВФ. Раніше про такі плани фонду говорив і міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.

"Знаємо (я розмовляв з колегами з МВФ), що готуються зміни в їхніх порядках, щоб можна було не включати всі зобов'язання перед офіційними кредиторами в обсяги фінансування підтримки та коштів МВФ. Зрозуміло, що це робиться виключно в нинішній ситуації, щоб заморозити платежі перед РФ", - говорив міністр.

Що буде далі

Офіційні особи обох країн сповіщають один одного через пресу, що відступати не збираються.

"Ми зараз готуємо конкретний план дій на випадок дефолту України", - заявив пан Сілуанов 13 жовтня.

"Росія напевне звернеться до суду. Ірландія - країна лістингу цінних паперів, але судові розгляди повинні проходити в англійському суді, оскільки англійське право прописане в документації бондів", - говорить трейдер Dragon Capital Федір Багненко.

"Складно сказати, чим це буде загрожувати Україні. Можливо, буде ускладнювати вихід на ринок зовнішніх запозичень, поки ця ситуація не вирішиться. Ймовірно, Росія намагатиметься заблокувати платежі іншим кредиторам або намагатися заарештувати якісь українські активи, але реалізація таких кроків під питанням", - зазначає він.

Не залишається в боргу і Київ, який запевняє, що теж готовий до сценарію суду.

"Я сподіваюся, що процес розгляду можливих позовів Росії, поки можливих, у судах, по-перше, триватиме деякий час. По-друге, суд слухатиме аргументи всіх сторін, і в першу чергу, наші аргументи", - сказав глава МЗС України Павло Клімкін в інтерв'ю українському ТБ у вересні.

"Серйозні наслідки для України [у разі невиплати] навряд чи настануть, оскільки є деяка політизованість питання", - говорить співрозмовник в одній з великих російських фінансових корпорацій.

Розуміння того, куди все це буде рухатися, поки немає, оскільки вся ситуація до стандартної практиці має мало відношення, додає він.

Відділ моніторингу,

Останній Бастіон