Ми не готові до корупції в стилі SMART з хорошими презентаціями і додатками в телефонах
Ми просто виявились неготовими до корупції, яку так хочеться лайкати в Instagram.
Цей тиждень був цікавим. В понеділок, 20 листопада, керівника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації бригадного генерала Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору «звільнив» кабмін. За дивним збігом, вже через годину НАБУ вручило їм підозри в розкраданні 62 млн гривень в 2020-2022 роках.
За даними ЗМІ, при обшуках у них вилучили пристрої з цікавими переписками і скромними криптогаманцями з 1,5 млн $ на них.
У суд приїхали народні депутати Федієнко та Крячко брати їх на поруки. Але Щиголя суд погодився випустити тільки під заставу, яку внесли 24 листопада.
Ці вихідні Юрій проводить на свободі. Його заступник чекає на обрання запобіжного заходу наступного тижня. Обидва вони чекають на апеляцію і зміну запобіжного заходу на мʼякший.
Підсудні обрали цікаву лінію захисту, яку можна звести до хрестоматійного: «бумажка моя, а пакет не мій!» (телефон мій, а переписка — ні. Носій мій — крипту підкинули тощо).
Але зухвалість їхньої поведінки, застава, впевненість колег, промовисте мовчання Мінцифри та багато інших ознак свідчать про те, що нас можуть чекати сюрпризи. Однією, але далеко не єдиною, з таких ознак може бути їхнє «звільнення» в понеділок, 27 листопада, яке вступило в силу лише в другій половині пʼятниці, 24 листопада, коли Кабмін знайшов в собі сили опублікувати цю непросту новину на своєму сайті.
В дуже незручній ситуації опинились частина моїх френдів у Facebook, в тому числі професійних антикорупціонерів. Одні з них запостили новину про підозри, але у них щось сталося з мовним апаратом. Ну знаєте, як наші північні сусіди не можуть вимовити «паляниця», так деякі з колег по громадському сектору нездатні вимовити «корупція» і «Мінцифра» в одному реченні.
Складається враження, що у нас дійсно займав посаду всемогутній юний генерал Щиголь, який в одні ворота зміг і 62 млн грн, і 1,5 млн $ і взагалі людина дуже талановита, а провину ще треба довести!
Так ніби ніхто йому не допомагав і нічого не підозрював. А купа спільних фоток і нескінченна кількість спільних нарад з керівництвом Мінцифри, практично весь бюджет на дрони, статус монополіста в питаннях міжнародної кібердопомоги та незлічена кількість інших ознак глибокої інтеграції двох структур — це просто доля.
Ну з ким не буває так, що тобі раз і віддали практично весь бюджет на дрони? Ну з Мінстратегпромом не буває і з Міноборони теж. А те, що в людини вдома лежало 1,5 млн готівкою та криптою нікого не навело на роздуми що це ТІЛЬКИ у нього і ТІЛЬКИ вдома. Хоча тут автоматично мала б приходити думка про інші гаманці та інших повʼязаних осіб.
Ще було кілька френдів, які прийшли в коментарі підсудних захищати.
Мовляв, хлопці хороші і багато чого робили, не можна їх ображати. Цей момент був настільки ж очікуваним як і перший, але він значно тривожніший. Справа в тому, що ми всі звикли до корупції в стилі Пшонки. До корупції, де крадуть люди старші за наше покоління, які виглядають погано, говорять погано, вони доволі неприємні, у них мало підписників в Instagram та з ними не фоткався умовний Ілон Маск.
Ще менше ми готові перестати ділити світ на чорне та біле і створювати собі священних корів, щоб потім їх проклинати. Хоча це вже було багато разів і за свої 40 років я памʼятаю багатьох кумирів у нашої нації. А ще памʼятаю, як вона вміє їх ненавидіти після. Просто для цього треба час. Бо від любові до ненависті, ви самі знаєте… Особливо під час війни.
А ще чомусь згадалось, що мене завжди Навальний лякав більше ніж путін. Бо воювати з архаїкою значно простіше: вона високомірна, неприваблива і зрозуміла як корупція Медведчука. Ми просто виявились неготовими до корупції, яку так хочеться лайкати в Instagram.
