Мобілізація без лицемірства: сім вимог до влади
Досить подвійних стандартів.
Проблеми з ТЦК і так званими «ухилянтами» вирішуються легко — законом «Про стан війни».
Згідно з цим законом:
Спочатку всіх тецекашників міняємо на «ухилянтів». Перших — у бойові частини ЗСУ (кому стан здоров’я дозволяє), других — на їхнє місце. Через три місяці процедуру повторюємо.
Прізвища та посади працівників ТЦК — у відкритому доступі. Найбільш «урожайних» — на дошку пошани, зокрема на офіційному сайті.
Для «ухилянтів», які не хочуть іти у ТЦК, надається альтернатива військовій службі — у найбільш потребуючих сферах народного господарства. Хто не хоче працювати на потреби народного господарства, має знайти когось на відповідне вакантне місце та виплачувати йому зарплату.
Загальна примусова мобілізація можлива лише після виконання наступного:
- Кожен депутат призовного віку за спеціальним законом має написати нотаріальне доручення на «ухилянта» чи пенсіонера, щоб той представляв його інтереси на час обов’язкової служби такого «слуги народу» в ЗСУ терміном 6 місяців у бойових частинах — на посадах згідно з кваліфікацією та станом здоров’я.
- Кожен чиновник і депутат, чиї діти призовного віку перебувають за кордоном, має скласти або призупинити свої повноваження.
- Кожен чиновник і депутат, чиї видатки та майновий стан (а також видатки і майновий стан їхніх родин) не відповідають офіційним доходам, має суму непідтверджених доходів і вартості майна перерахувати у спеціальний фонд для потреб ЗСУ, після чого скласти повноваження до завершення антикорупційного розслідування.
- Створити незалежні медичні комісії, які зобов’язані переглядати, за скаргами військовослужбовців чи їхніх родичів, рішення ВЛК. У разі виявлення грубих порушень члени ВЛК усім складом мобілізуються до медичних підрозділів ЗСУ.
- Усі, хто в СЗЧ, повинні подати до реформованої військової прокуратури заяву, в якій детально пояснити причини свого рішення. Командири, під чиїм керівництвом найбільше випадків СЗЧ, своєю чергою мають пояснити причини вже власних рішень — і так до самого верху.
- Влада зобов’язана чітко зазначити цілі війни — чого і коли плануємо досягти.
- Влада має чітко окреслити умови, за яких цілі війни можуть бути досягнуті, та оцінити реалістичність їх настання.
- Влада має гарантувати народу свою персональну відповідальність за недосягнення цілей війни за настання зазначених нею умов.
Без виконання вищенаведених пунктів примусова мобілізація неможлива. Лише добровільна контрактна служба.
За умови виконання (для початку — на законодавчому рівні) зазначених пунктів усі чоловіки призовного віку, які незаконно перетнули кордон, отримують повну амністію за це діяння. Водночас вони, як і всі члени «батальйонів Монако», отримують однакові преференції при добровільному поверненні.
Але також — однакові майбутні обмеження у правах. Наприклад, окремий прогресивний податок на грошові кошти та майно. Відтак той, хто отримує за кордоном мінімальні доходи, оподатковується за ставкою «нуль», а, припустімо, родич топволонтера Притули, екссоратник Януковича і кум бізнесмена Антонова — пан Хомутиннік — за ставкою 90%. Інакше — позбавлення громадянства та конфіскація всіх активів в Україні.
Ага, волонтерство — це лише коли допомога здійснюється власним коштом чи у вільний від роботи час, на безоплатних умовах. Коли збираєш гроші «на ЗСУ», а за це отримуєш доходи — це бізнес або звичайна робота за зарплату.
Наостанок: життя кожного українця — від утроби матері до могили — визначається як найвища цінність держави.
Якою має бути держава — це вже інша тема, але про це вже і так багато написано. Немає сенсу повторюватися. Зрештою, цей текст теж не було жодного сенсу писати.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
